вість
Дані Атласу
Значення
1. Звістка, повідомлення. Як мати вість таку почула, То тілько вічно не заснула (Котл., І, 1952, 231); Вісті з фронтів були тяжкі, і Самійло Вихор помітно втрачав рівновагу (Куч...
Морфологія
іменник · 14 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | вість | вісті |
| Родовий | вісті | вістей |
| Давальний | вісті | вістям |
| Знахідний | вість | вісті |
| Орудний | вістю | вістями |
| Місцевий | вісті | вістях |
| Кличний | вісте | вісті |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| вісти | жін., родовий |
Написання і вимова
- Правопис
- вість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Вість, ві́сти, ві́сті, ві́стю; ві́сті, вісте́й, ві́стя́м Правописний словник Голоскевича (1929)
- Орфоепія
- [в'іс'т'] -т'і, ор. -т'у, мн. в'іс'т'і, в'істей, д. в'іс'т'ам Орфоепічний словник української мови
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
(а́ні) ні слу́ху, (а́ні) ні ду́ху про кого—що, від кого—чого і без додатка
Нічого невідомо про кого-, що-небудь. Узяли її (Парасчиного) Федора та як погнали (на війну), то аж уже третій рік ні слуху, ні духу! (Панас Мирний); Не добувши відпустки, кинулись молоді офіцери до поїзда, і відтоді од них — ні слуху, ні духу (О. Гончар); Одержала від нього лист із Києва, а потім ні слуху, ні духу (В. Минко); Поїхав той… ще улітку — і ні слуху, ні духу до самого Різдва (В. Дрозд); В магазині Ставропігійської книгарні… ані слуху, ані духу про неї (книжку віршів Глушкевича) (І. Франко); І більше про спорт — ані слуху, ні духу!.. Та ось діяча фізкультурного руху Зовуть звітувати в зал виконкому, Щоб дать йому перцю, сякому-такому! (С. Олійник).
Фразеологічний словник української мовині слу́ху, ні ві́сті
Од тьоті Елі нема ще ні слуху, ні вісті (Леся Українка).
Фразеологічний словник української мовині слу́ху, ні мо́ви
Вона зникла від нього… Гукнув (Ярослав) у безнадію пітьми. Ні слуху, ні мови (П. Загребельний).
Фразеологічний словник української мовиЛітературні засвідчення
Там, де автор забуває про вість і впадає в самозамилування, там, де з'являється автор-нарцис, там уже й початок кінця.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger