Skip to contentПерейти до вмісту
До АтласуАтлас слів (Лексикон)
Лексикон · A-Я · В

вість

іменник · «1. Звістка, повідомлення. Як мати вість таку почула, То тілько вічно не заснула (Котл., І, 1952, 231); Вісті з фронтів були тяжкі, і Самійло Вихор помітно втрачав рівновагу (Куч...»
Not in the practice pool yetЩе немає в наборі практики

Дані Атласу

готовоЗначення1 картка
очікуєПоходженняочікує джерело
готовоМорфологія14 форм
готовоНаписання і вимова3 джерела
очікуєСтилістикабез нотаток
готовоСинонімія22 позиції
очікуєОмонімочікує джерело
очікуєПаронімочікує джерело
готовоФразеологія3 вирази
очікуєПриповідкиочікує джерело
очікуєСтиль і нормаочікує джерело
готовоЗасвідченнялітературний корпус
очікуєКурспоза курсом
готовоПереклад2 англ.
очікуєWikimediaочікує джерело
очікуєЗовнішніочікує добірку

Значення

Курскурсова фраза / chunk

1. Звістка, повідомлення. Як мати вість таку почула, То тілько вічно не заснула (Котл., І, 1952, 231); Вісті з фронтів були тяжкі, і Самійло Вихор помітно втрачав рівновагу (Куч...

Морфологія

іменник · 14 форм · VESUM

Відмінювання
ВідмінокОднинаМножина
Називнийвістьвісті
Родовийвістівістей
Давальнийвістівістям
Знахіднийвістьвісті
Оруднийвістювістями
Місцевийвістівістях
Кличнийвістевісті
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)

Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.

форма за правописом 2019 року
форма за правописом 2019 року
ФормаПозначка
вістижін., родовий

Написання і вимова

Правопис
вість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
Голоскевич, 1929
Вість, ві́сти, ві́сті, ві́стю; ві́сті, вісте́й, ві́стя́м Правописний словник Голоскевича (1929)
Орфоепія
[в'іс'т'] -т'і, ор. -т'у, мн. в'іс'т'і, в'істей, д. в'іс'т'ам Орфоепічний словник української мови

Синоніми та антоніми

Синоніми:
те, що доводять до чийогось відома, сповіщають комусь
ПОВІДО́МЛЕННЯте, що доводять до чийогось відома, сповіщають комусьЗВІ́СТКАВІ́СТКАІНФОРМА́ЦІЯІНФОРМУВА́ННЯПОГОЛО́СКАПОГУ́ДКАОБВІ́СТКАРЕЛЯ́ЦІЯЗВІДО́МЛЕННЯВІ́ДАПОВІ́СТКАОПОВІ́ЩЕННЯОПОВІ́СТКАДО́ПОВІДЬВІ́ДЧИТРЕФЕРА́Ткоротке усне або письмове, перев. науковеРА́ПОРТДОНЕ́СЕННЯофіційне, адресоване вищій інстанціїДЕПЕ́ШАтермінове офіційнеБЮЛЕТЕ́НЬкоротке офіційне
чу́тка
Дані синонімів та антонімів показано з джерел маніфесту; звіряйте з контекстом перед уживанням.

Фразеологізми та сталі вирази

(а́ні) ні слу́ху, (а́ні) ні ду́ху про кого—що, від кого—чого і без додатка

Нічого невідомо про кого-, що-небудь. Узяли її (Парасчиного) Федора та як погнали (на війну), то аж уже третій рік ні слуху, ні духу! (Панас Мирний); Не добувши відпустки, кинулись молоді офіцери до поїзда, і відтоді од них — ні слуху, ні духу (О. Гончар); Одержала від нього лист із Києва, а потім ні слуху, ні духу (В. Минко); Поїхав той… ще улітку — і ні слуху, ні духу до самого Різдва (В. Дрозд); В магазині Ставропігійської книгарні… ані слуху, ані духу про неї (книжку віршів Глушкевича) (І. Франко); І більше про спорт — ані слуху, ні духу!.. Та ось діяча фізкультурного руху Зовуть звітувати в зал виконкому, Щоб дать йому перцю, сякому-такому! (С. Олійник).

Фразеологічний словник української мови

ні слу́ху, ні ві́сті

Од тьоті Елі нема ще ні слуху, ні вісті (Леся Українка).

Фразеологічний словник української мови

ні слу́ху, ні мо́ви

Вона зникла від нього… Гукнув (Ярослав) у безнадію пітьми. Ні слуху, ні мови (П. Загребельний).

Фразеологічний словник української мови

Літературні засвідчення

Андрухович Ю. · Юрій Андрухович. Час і місце, або Моя остання територія · 1960
Там, де автор забуває про вість і впадає в самозамилування, там, де з'являється автор-нарцис, там уже й початок кінця.
literary_fts · 4effc185_c0002

Джерело: literary_fts

Переклад

вість
piece of news, message(plural only) news (presentation of news, e.g. on television)

Джерело: dmklinger