вітамін[вітамі́н]

вітамі́н див. вітаміни .

ВІТАМІ́Н, у, ч. 1. Загальна назва органічних сполук різної хімічної природи, необхідних для нормальної життєдіяльності людини й тварин. Встановлено, що протягом усього індивідуального розвитку організму процеси життя, які відбуваються в клітинах і органах тварин, залежать від наявності вітамінів (з наук.-попул. літ.); На вітамін С – аскорбінову кислоту – багаті шипшина, лимони, апельсини, чорна смородина, капуста (з навч. літ.); – У ньому [маслі] стільки вітамінів, що ніякий екстракт не може з ним зрівнятися! (М. Чабанівський); Чули? Фарадейович з учениками водорість на Високому острові вирощує. Особливу якусь. – Кажуть, корисна – страх! Вітамінів багато. Самі вітаміни (В. Нестайко). 2. фарм. Препарат, який містить такі сполуки. Дітям, потерпілим від Чорнобиля, видали вітаміни (Л. Костенко); Три чверті світового ринку вітаміну В2 отримують мікробним синтезом (з наук. літ.). 3. розм., мн. Харчові продукти, які містять такі сполуки. Більше ста тисяч дітей в Африці щороку сліпне від недоїдання, без вітамінів (В. Коротич); – Я не помру, – сказала я, – і не збожеволію. У мене міцне здоров'я. Мене з дитинства напихали купою вітамінів! (із журн.).