вітерець
Дані Атласу
Значення
Зменш.-пестл. до ві́тер. Ранок такий-то тихий та ясний придався: ні вітерець не війне (Вовчок, І, 1955, 48); В степу віяв тихий прохолодний вітерець з моря (Кучер, Чорноморці, 1...
Морфологія
іменник · 17 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | вітерець | вітерці |
| Родовий | вітерця | вітерців |
| Давальний | вітерцеві / вітерцю | вітерцям |
| Знахідний | вітерець | вітерці |
| Орудний | вітерцем | вітерцями |
| Місцевий | вітерцеві / вітерці / вітерцю | вітерцях |
| Кличний | вітерцю | вітерці |
Написання і вимова
- Правопис
- вітере́ць іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Вітере́ць, вітерця́, -це́ві; -терці́, -ці́в Правописний словник Голоскевича (1929)
- Орфоепія
- вітере́ць [в'ітеирец'] -рц'у, ор. -рцем, м. (на) -рц'і, р. мн. -рц'іў Орфоепічний словник української мови
Фразеологізми та сталі вирази
ві́тер у голові́ (гра́є (ві́є, сви́ще, посви́стує і т. ін.)) у кого, чиїй
Хто-небудь легковажний, несерйозний. — Ти добре прочесала жевжиків,— озвалася Майя.— Влучно сказала — жевжики! Це такі, у кого в голові вітер віє! (А. Хижняк); Ні, такі діти не беруть близько до серця її турбот про рідне гніздо. Одне мале, а друге молоде, ще вітер посвистує в їхніх головах (М. Стельмах); // без додатка. Легковажний, несерйозний. А парубки тії — сказано, вітер в голові, молодії — вибрали десь музики і повели молодих по селу (Марко Вовчок); Так що же це він? Хизувався, як хлоп’як? А чи ще вітер у голові грає, і він просто вигадує? (В. Козаченко); — Ти ж у мене виріс під стелі, а в голові ще вітер віє (Ю. Збанацький).
Фразеологічний словник української мовибага́то ві́тру (в голові́)
Видно вухатого, що в його вітру багато (Укр.. присл..); — Вітру у тебе в голові багато,— казала Ганна Сильвестрівна (І. Сенченко).
Фразеологічний словник української мовиз вітерце́м у голові́
— Така жінка може дуже подобатися. Ви рвійна, рішуча, примхлива, з завихреннями. — З вітерцем у голові? — Ні... ексцентрична (Ю. Мушкетик).
Фразеологічний словник української мовиз вітерце́м
На великій швидкості. — А приїждже товариство запросило Єльку по Дніпру прокататись з вітерцем (О. Гончар); — Тату, ви ж обіцяли нас прокатати з вітерцем! — нагадує Іван (М. Стельмах).
Фразеологічний словник української мовиЛітературні засвідчення
Сліпуче сонце і вітерець засмалювали обличчя, шкіра робилась бронзовою.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger