вітрець

іменник · «Зменш.-пестл. до вітер. [Михайло:] Вітрець подиха; пахощами якимись тягне, — здається, липа розцвіла (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 141); Свіжий вітрець обвівав русий вигоріл...»

Not in the practice pool yetЩе немає в наборі практики

Дані Атласу

Значення1 картка

ПоходженняFrom вітер + -е́ць

Морфологія17 форм

Написання і вимова2 джерела

Стилістикабез нотаток

Синоніміяочікує джерело

Омонімочікує джерело

Паронімочікує джерело

Фразеологіяочікує джерело

Приповідкиочікує джерело

Стиль і нормаочікує джерело

Засвідченнялітературний корпус

Курспоза курсом

Переклад2 англ.

Wikimediaочікує джерело

Зовнішніочікує добірку

Значення

Курскурсова фраза / chunk

Зменш.-пестл. до вітер. [Михайло:] Вітрець подиха; пахощами якимись тягне, — здається, липа розцвіла (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 141); Свіжий вітрець обвівав русий вигоріл...

Етимологія

From вітер + -е́ць

Джерело: Wiktionary

Морфологія

іменник · 17 форм · VESUM

Відмінювання
Відмінок	Однина	Множина
Називний	вітрець	вітерці
Родовий	вітерцю	вітерців
Давальний	вітерцеві / вітерцю	вітерцям
Знахідний	вітрець	вітерці
Орудний	вітерцем	вітерцями
Місцевий	вітерцеві / вітерці / вітерцю	вітерцях
Кличний	вітерцю	вітерці

Написання і вимова

Правопис: вітре́ць іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
Голоскевич, 1929: Вітре́ць, -треця́; вітреці́, -ці́в Правописний словник Голоскевича (1929)

Літературні засвідчення

Багряний І. · Іван Багряний. Біля гори Мітрадат · 1906

Красота! Силует гори Мітрадат, як силует двогорбого верблюда, чітко і понуро вимальовувався на рожевому небі, обклеєному баранцями прозорих хмарок; там бамкав дзвін костьолу...Ага!! Хай бамкає! З моря дихав легкий свіжий вітрець і ніжно обвівав смаглі розпечені скроні, горнувсь на груди, як дівчина першого кохання.

literary_fts · 9aec6c09_c0014

Джерело: literary_fts

Переклад

вітрець↔

Breezepuff of wind

Джерело: Українсько-англійський словник (М. Балла)