Лексикон · A-Я · В
вітрище
іменник · «Збільш. до ві́тер. Вітрище непомірний Здіймав до неба хвилю навісну (Воронько, Славен мир, 1950, 7).»
Дані Атласу
готовоЗначення1 картка
очікуєПоходженняочікує джерело
готовоМорфологія14 форм
готовоНаписання і вимова1 джерело
очікуєСтилістикабез нотаток
очікуєСиноніміяочікує джерело
очікуєОмонімочікує джерело
очікуєПаронімочікує джерело
очікуєФразеологіяочікує джерело
очікуєПриповідкиочікує джерело
очікуєСтиль і нормаочікує джерело
готовоЗасвідченнялітературний корпус
очікуєКурспоза курсом
очікуєПерекладочікує джерело
очікуєWikimediaочікує джерело
очікуєЗовнішніочікує добірку
Значення
Курскурсова фраза / chunk
Збільш. до ві́тер. Вітрище непомірний Здіймав до неба хвилю навісну (Воронько, Славен мир, 1950, 7).
Морфологія
іменник · 14 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | вітрище | вітрища |
| Родовий | вітрища | вітрищ |
| Давальний | вітрищу | вітрищам |
| Знахідний | вітрище | вітрища |
| Орудний | вітрищем | вітрищами |
| Місцевий | вітрищі | вітрищах |
| Кличний | вітрище | вітрища |
Написання і вимова
- Правопис
- вітри́ще іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
Літературні засвідчення
Самчук У. · Улас Самчук. Волинь · 1905
Поривний вітрище тіпав полами Єлисеєвої гуньки та Матвієвого куцана.
literary_fts · efaf690e_c0082
Джерело: literary_fts