Лексикон · A-Я · В
віче
іменник · «1. У давній Русі — народні збори, що були вищим органом влади в деяких містах. Він [князь] не міг силою примусити населення йти на війну і.. цілком залежав од віча (Іст. СРСР, І...»
Not in the practice pool yetЩе немає в наборі практики
Дані Атласу
готовоЗначення1 картка
готовоПоходженняInherited from Old East Slavic вѣче, from Proto-Slavic *věťe.
готовоМорфологія15 форм
готовоНаписання і вимова3 джерела
очікуєСтилістикабез нотаток
очікуєСиноніміяочікує джерело
очікуєОмонімочікує джерело
очікуєПаронімочікує джерело
очікуєФразеологіяочікує джерело
очікуєПриповідкиочікує джерело
очікуєСтиль і нормаочікує джерело
готовоЗасвідченнялітературний корпус
очікуєКурспоза курсом
готовоПереклад1 англ.
очікуєWikimediaочікує джерело
очікуєЗовнішніочікує добірку
Значення
Курскурсова фраза / chunk
1. У давній Русі — народні збори, що були вищим органом влади в деяких містах. Він [князь] не міг силою примусити населення йти на війну і.. цілком залежав од віча (Іст. СРСР, І...
Етимологія
Inherited from Old East Slavic вѣче, from Proto-Slavic *věťe.
Джерело: Wiktionary
Морфологія
іменник · 15 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | віче | віча |
| Родовий | віча | віч |
| Давальний | вічу | вічам |
| Знахідний | віче | віча |
| Орудний | вічем | вічами |
| Місцевий | вічі / вічу | вічах |
| Кличний | віче | віча |
Написання і вимова
- Правопис
- ві́че іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Ві́че, ві́ча, -чу, -чем, на ві́чі і на ві́чу; ві́ча, віч і ві́чів Правописний словник Голоскевича (1929)
- Орфоепія
- ві́че [в’ічеи] -ча, м. (на) -ч'і Орфоепічний словник української мови
Літературні засвідчення
Багряний І. · Іван Багряний. Скелька · 1906
Понурі та старі Посходились до соняшної брами, Посходились на віче угорі І слухають, як в далях дзвонарі Читають звіт.
literary_fts · 6fdfa1e7_c0003
Джерело: literary_fts
Переклад
віче↔
veche (a popular assembly in medieval Slavic countries)
Джерело: dmklinger