віяти
Дані Атласу
Значення
1. неперех. Рухатися (про повітря). Віє весняний благий вітрець (Вовчок, VI, 1956, 261); Уже третій тиждень віяв суховій (Панч, II, 1956, 432); // Розноситись, ширитись у повітр...
Морфологія
дієслово · 23 форми · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| віятимем | майбутній, множина, 1 ос. |
| віятимемо | майбутній, множина, 1 ос. |
| віятимете | майбутній, множина, 2 ос. |
| віятимуть | майбутній, множина, 3 ос. |
| віятиму | майбутній, однина, 1 ос. |
| віятимеш | майбутній, однина, 2 ос. |
| віятиме | майбутній, однина, 3 ос. |
| віяно | |
| віймо | наказовий, множина, 1 ос. |
| війте | наказовий, множина, 2 ос. |
| вій | наказовий, однина, 2 ос. |
| віяти | інфінітив |
| віяла | минулий, жін. |
| віяв | минулий, чол. |
| віяло | минулий, сер. |
| віяли | минулий, множина |
| віємо | теперішній, множина, 1 ос. |
| вієм | теперішній, множина, 1 ос. |
| вієте | теперішній, множина, 2 ос. |
| віють | теперішній, множина, 3 ос. |
| вію | теперішній, однина, 1 ос. |
| вієш | теперішній, однина, 2 ос. |
| віє | теперішній, однина, 3 ос. |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| віять | інфінітив |
Написання і вимова
- Правопис
- ві́яти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Ві́яти, ві́ю, ві́єш, ві́є; вій, ві́йте Правописний словник Голоскевича (1929)
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
ві́тер у голові́ (гра́є (ві́є, сви́ще, посви́стує і т. ін.)) у кого, чиїй
Хто-небудь легковажний, несерйозний. — Ти добре прочесала жевжиків,— озвалася Майя.— Влучно сказала — жевжики! Це такі, у кого в голові вітер віє! (А. Хижняк); Ні, такі діти не беруть близько до серця її турбот про рідне гніздо. Одне мале, а друге молоде, ще вітер посвистує в їхніх головах (М. Стельмах); // без додатка. Легковажний, несерйозний. А парубки тії — сказано, вітер в голові, молодії — вибрали десь музики і повели молодих по селу (Марко Вовчок); Так що же це він? Хизувався, як хлоп’як? А чи ще вітер у голові грає, і він просто вигадує? (В. Козаченко); — Ти ж у мене виріс під стелі, а в голові ще вітер віє (Ю. Збанацький).
Фразеологічний словник української мовибага́то ві́тру (в голові́)
Видно вухатого, що в його вітру багато (Укр.. присл..); — Вітру у тебе в голові багато,— казала Ганна Сильвестрівна (І. Сенченко).
Фразеологічний словник української мовиз вітерце́м у голові́
— Така жінка може дуже подобатися. Ви рвійна, рішуча, примхлива, з завихреннями. — З вітерцем у голові? — Ні... ексцентрична (Ю. Мушкетик).
Фразеологічний словник української мовиві́тер у кише́нях (у кише́ні) свисти́ть (гуля́є, ві́є і т. ін.)
1. Нема грошей. З чим ждати? — вмішався кремезний парубок з засуканими по лікті рукавами. — Сухарі вийшли, махорки катма, вітер у кишенях гуде... (О. Гончар); — Але ж тато не схожий на того противного диякона. Хоч у кишені вітер гуляє, та почуває себе людиною (А. Хорунжий); Коли в кишені вітер віє, то не лізь у суд, Мусію (Укр.. присл..); Бо як в кишені вітер ходить, То треба спершу заробити (Укр. поети-романтики..).
Фразеологічний словник української мовиЛітературні засвідчення
І ті, що сміялися, до мене йдуть збіжжя віяти.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger