гадюка
Дані Атласу
Значення
1. Отруйна змія з плескатою головою у вигляді трикутника. Під дубом у гаю жила Гадюка, Непросипуща злюка: Усе було сичить-сичить, Щоб кого-небудь укусить (Гл., Вибр., 1957, 100)...
Морфологія
іменник · 15 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | гадюка | гадюки |
| Родовий | гадюки | гадюк |
| Давальний | гадюці | гадюкам |
| Знахідний | гадюку | гадюк / гадюки |
| Орудний | гадюкою | гадюками |
| Місцевий | гадюці | гадюках |
| Кличний | гадюко | гадюки |
Написання і вимова
- Правопис
- гадю́ка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- Орфоепія
- гадю́ка [гад'ука] -кие, д. і м. -д'уц'і Орфоепічний словник української мови
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
відігріва́ти / відігрі́ти (ви́годувати) змію́ (гадю́ку) бі́ля (ко́ло) (свого́) се́рця (за па́зухою), зневажл
Виявляти турботу, піклуватися про того, хто згодом віддячить злом. — А що, одігріли змію біля свого серця! — гукали перші неймовірці (Панас Мирний); Захотілося, наприклад, Пашці вчитися. Тітка-лавушниця в крайнім ступеню обурення казала їй добросердечно: — Ах ти ж, паскудо неприкаяна! А що ж, я по хазяйству сама тоді маю бігати? Навіщо ж ми тоді тебе брали? От і відігрій змію за пазухою! (Г. Хоткевич); (Харко:) Пізнав, бідага, що вигодував гадюку коло свого серця, пізнав — та пізно вже (Панас Мирний).
Фразеологічний словник української мовиви́гріти змію́ за па́зухою
— Покійний гетьман змію за пазухою вигрів. При батькові в пір’я поріс, а сина скривдив, булаву і достатки забрав, з батькового двора сиріт гонить (Б. Лепкий).
Фразеологічний словник української мовигадю́ка (га́дина) ссе ко́ло се́рця у кого
Хто-небудь постійно переживає, непокоїться, мучиться у зв’язку з чимсь. Гадюка ссе коло серця у матері — не спить, переживає вона за сина (З газети).
Фразеологічний словник української мовипідколо́дна (потайна́) гадю́ка (га́дина); підколо́дний (потайни́й) гад, лайл
Підступна, зловмисна людина. — Хіба ж ти людина! Кидався до неї з кулаками. А вона тільки плечем поведе, сміється, гадюка підколодна (Н. Рибак); Іду я — і дихати мені важко.., і вогонь пече мені в грудях, наскрізь пропікає. Чекай-но, знайду я тебе, знайду, потайна гадюко (С. Журахович); — Сам де ошивався? По тилах, по базах? Гад ти підколодний, ще знайдеться на тебе управа! (Є. Гуцало).
Фразеологічний словник української мовиЛітературні засвідчення
Коли ще кожне створіння на землі щотижня ходило звітувати Творцеві про свої діла, якось нагодилося, що на скелі, на якій тварини чекали на Божу аудієнцію, де надто довго просторікувала стоніжка, орел і гадюка перекинулися кількома словами, із тих слів сама собою виснувалася розмова, під час якої орел зачудувався розумом і добротою гадюки, зокрема ж влучністю поодиноких її суджень, і тому, коли згодом усі розійшлися по норах, домівках і водоймах, гадюка й орел відчули: в них стільки спільного, що вони не годні жити один без одного.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger