гарантія[гара́нтія]

гара́нтія -ї, ж. Порука в чомусь, забезпечення чого-небудь. || Передбачене законом чи певною угодою зобов'язання, за яким юридична чи фізична особа відповідає перед кредиторами у разі невиконання боржником своїх зобов'язань. || чого . Умови, що забезпечують успіх чого-небудь. Б а нківська гар а нтія — поручительство банку-гаранта за свого клієнта в тому, що він зобов'язується здійснити платежі, не сплачені клієнтом у належний термін. Соці а льні гар а нтії — матеріальні та юридичні способи забезпечення реалізації соціально-економічних прав членів суспільства. Юрид и чні гар а нтії — законодавчо закріплені засоби охорони прав і свобод громадян, способи їх реалізації, а також засоби охорони правопорядку, інтересів суспільства і держави.

ГАРА́НТІЯ, ї, ж. Порука в чомусь, забезпечення чого-небудь. Ану ж, його справа обернеться так, що його звільнять і тоді... і тоді його раптом можуть повернути, бо де гарантія, що Андрій таємницю втримає при собі? (І. Багряний); Гарантію на видужання доктор давав абсолютну (Ю. Смолич); Гарантією повернення позиченого служили майно боржника та його особа (з навч. літ.); // чого. Умови, що забезпечують успіх чого-небудь. Хай і вдаємо ми трохи не тих, ким є насправді, але нас обіймають хвилі злагодженості й тиші, а жіноча присутність – це і є гарантія такої злагодженості (Валерій Шевчук); В умовах посушливої зони чорний пар – гарантія високого врожаю (з газ.); // Документ, що дає право на безкоштовний ремонт або заміну певної речі. Фірма дає покупцям сільгосптехніки гарантію на рік, бере на себе сервісне та гарантійне обслуговування (з мови реклами).