гарячка[гаря́чка]

гаря́чка -и. 1》 ж. Хвороба, що супроводжується високою температурою тіла; пропасниця. || Підвищена температура тіла; жар. Аліментарна гарячка — підвищення температури тіла в немовлят, що зумовлюється їжею, яка не відповідає вікові. Афтозна гарячка — те саме, що ящур. Біла гарячка — гостре психічне захворювання, що виникає внаслідок тривалого зловживання алкоголем. Гіперпіретична гарячка — гарячка, яка проявляється температурою тіла вище 41°C. Гнійно-резорбтивна гарячка — гарячка, зумовлена всмоктуванням токсичних продуктів із вогнища гнійного запалення. Жовта гарячка — гостре інфекційне захворювання, переносником якої є комарі; один з різновидів малярії. Молочна гарячка — гарячка, яка виникає при застої молока в молочній залозі. Переміжна гарячка — гарячка, яка характеризується чергуванням упродовж дня періодів підвищення температури тіла з періодами нормальної або зниженої температури. Ремітуюча гарячка — гарячка, яка характеризується добовими коливаннями температури тіла в межах 1-1,5°C. Рецидивуюча гарячка — гарячка, яка характеризується повторними підйомами температури тіла хворого після її зниження на кілька днів до нормальних значень. Ундулююча гарячка — те саме, що хвилеподібна гарячка. Хвилеподібна гарячка — гарячка, яка характеризується чергуванням періодів підвищення та зниження температури тіла протягом кількох днів. 2》 ж., перен., розм. Стан великого збудження. || Піднесена діяльність; напруження. Пороти гарячку — діяти необдумано, поспіхом, згарячу. 3》 ч. і ж., розм. Про запальну нетерплячу людину.

ГАРЯ́ЧКА, и, 1. ж., вет., мед. Хворобливий симптом, який полягає у підвищеній температурі тіла, що зазвичай супроводжується поперемінно відчуттям жару й ознобу; лихоманка. Чайченка тоді гарячка палила; без пам'яті сливе був він (Марко Вовчок); У Ради сильніша форма [кору], ніж у Зорі, і вона бідняжка лежить в великій гарячці (Леся Українка); Тієї осені стара Кошубиха перебродила Стрий, в холодній воді дістала швидку гарячку (С. Чорнобривець); Син спав цілком спокійно і виглядав цілком звичайно. Суддя притулив руку до чола дитини, – гарячки не було (О. Маковей); * У порівн. Меле язиком, неначе з гарячки (приказка). 2. ж., перен., розм. Стан великого збудження. Лише незвичайне зворушення, ота ярмаркова гарячка сього дня держала його досі на ногах (І. Франко); Лише Оксен-пожежник, не піддавшись гарячці перевдягання, з'явився, мов на службу, у своїй бравій пожежницькій формі (О. Гончар); // Піднесена діяльність; напруження. Я думала, що Вам тепер, під час виборової [виборчої] гарячки, то і циганські діти не милі, не то що мої листи (Леся Українка); Почалася справжня будівнича гарячка (Іван Ле). 3. ч. і ж., розм. Про запальну нетерплячу людину. – Та дайте ж хоч усістися. Уже й гарячка з вас! Чи то й на війні так напирали? – спитав Книш (Панас Мирний). △ (1) Бі́ла гаря́чка – гостре психічне захворювання, що є наслідком тривалого зловживання алкоголем. – Довбня? Довбня? – замовив смотритель. – Був такий у білій гарячці. Здається, видужав (Панас Мирний); Тої зимової проклятої ночі наївно думала [Марсалія], що через зеленого змія в нещасного Родіона почалася біла гарячка (Г. Тарасюк); У людей, що тривалий час вживають спиртні напої, переважно горілку, спостерігається так звана біла гарячка (з наук.-попул. літ.); (2) Просту́дна (роди́льна, породі́льна і т. ін.) гаря́чка – застарілі назви різних захворювань, пов'язаних із високою температурою тіла хворого. У 1801 році на Поділлі і Київщині спалахнула епідемія “простудної гарячки” (з наук. літ.); За два тижні по народженні Галини померла мати її, схопивши в злиднях через недогляд породільну гарячку (Є. Кротевич); (3) Сінна́ гаря́чка – алергійне захворювання, що виникає в осіб із підвищеною чутливістю до цвітіння рослин та скошених трав. Один з проявів алергії – сінна гарячка. Вона виникає у деяких людей як реакція на запах і пилок квітуючих та скошених трав (з наук.-попул. літ.). ◇ Поро́ти гаря́чку (спі́шку) див. поро́ти¹; (4) [Як, мов, ні́би і т. ін.] гаря́чка охопи́ла (обхопи́ла) кого – хто-небудь почав працювати з великим піднесенням, напружуючи всі сили. Всіх .. нас обхопила тепер немов гарячка яка: всі рвуться, вилазять з шкіри, аби скінчити роботу до 1-го (М. Коцюбинський); Гарячка охопила його [Адама], чи не з першого дня, як ступив у рідне гніздо: будувати! Будувати, як стій! Там – нове, там поновити, що занепало від часу (Н. Королева); (5) Як (мов, ні́би і т. ін.) з [бі́лої] гаря́чки, зі сл. говорити, молоти, белькотіти і т. ін.: а) не зовсім осмислено, необдумано, згарячу. Меле язиком, неначе з гарячки (прислів'я); – Усе пропало, усе – мов з гарячки говорив [Євдоким Юренко] сусідам. – То треба скоріше виїжджати (М. Стельмах); б) не зовсім осмислений, обдуманий; беззмістовний. – І не слухайте його, пришелепкуватого! Що він тямить? Меле таке, як з білої гарячки! – затарабанила Олена (М. Стельмах).