гиря

іменник · «1. Металевий предмет певної ваги, який править за міру при зважуванні. — На такий вантаж і гир у мене не вистачить, — весело занепокоївся Цимбал (Гончар, Таврія.., 1957, 441); М...»

Not in the practice pool yetЩе немає в наборі практики

Дані Атласу

Значення1 картка

Походженняочікує джерело

Морфологія14 форм

Написання і вимова2 джерела

Стилістикабез нотаток

Синонімія8 позицій

Омонімочікує джерело

Паронімочікує джерело

Фразеологіяочікує джерело

Приповідкиочікує джерело

Стиль і нормаочікує джерело

Засвідченнялітературний корпус

Курспоза курсом

Переклад1 англ.

Wikimediaочікує джерело

Зовнішніочікує добірку

Значення

Курскурсова фраза / chunk

1. Металевий предмет певної ваги, який править за міру при зважуванні. — На такий вантаж і гир у мене не вистачить, — весело занепокоївся Цимбал (Гончар, Таврія.., 1957, 441); М...

Морфологія

іменник · 14 форм · VESUM

Відмінювання
Відмінок	Однина	Множина
Називний	гиря	гирі
Родовий	гирі	гир
Давальний	гирі	гирям
Знахідний	гирю	гирі
Орудний	гирею	гирями
Місцевий	гирі	гирях
Кличний	гире	гирі

Написання і вимова

Правопис: ги́ря іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
Голоскевич, 1929: Ги́ря, -рі, -рею; ги́рі, гир, ги́рям Правописний словник Голоскевича (1929)

Синоніми та антоніми

Синоніми:

частина тіла

ГОЛОВА́частина тілаЛОБКАЗА́НМАКІ́ТРАМАКОТИ́РЯДОВБЕ́ШКАКУ́МПОЛГЛАВА́

Дані синонімів та антонімів показано з джерел маніфесту; звіряйте з контекстом перед уживанням.

Літературні засвідчення

Андієвська Е. · Емма Андієвська. Казка про слимака · 1931

Бо біля нього щось гупнуло, ніби пожбурили добрячу гирю, тоді гиря спухла бородавкуватим червоно-жовтим гарбузом, який хутко до самих зернят розкрутився довжелезною лушпиною, а з її кінця підвівся усміхнений жовтий велетень, на голих грудях в якого замість волосся росла огудина.

literary_fts · 3900c195_c0005

Джерело: literary_fts

Переклад

гиря↔

kettlebell (a kind of weight)

Джерело: dmklinger