глибина[глибина́]

глибина́ - и , ж. 1》 Відстань зверху вниз від поверхні, краю чого-небудь. 2》 Простір, що знаходиться на великій відстані від поверхні до низу. 3》 чого . Місце, простір, які віддалені від чого-небудь або знаходяться всередині чогось. 4》 перен. Те, що становить основу, в чому зосереджена сутність чого-небудь. Глибин а номенклат у ри тов а рів — варіанти пропонування кожного окремого товару в межах асортиментної групи. Глибин а п о шуку м і сця неспр а вності тех. — характеристика, задана зазначенням складової частини об'єкта, з точністю до якої визначається місце несправності. Глибин а р и нку — межа, до якої даний ринок здатний розширювати купівлю та продаж товарів без значної зміни цін на них. 5》 тільки одн. , перен. Про значущість, змістовність чого-небудь.

ГЛИБИНА́, и́, ж. 1. Відстань зверху вниз від поверхні, краю чого-небудь. За проваллям, глибини якого ще не можна було помітити, стирчали зелені шпилі гір (М. Коцюбинський); Трактористи глибини, потрібної на оранці, не завжди дотримують (В. Кучер); – Під землею б'є джерело, – сказав хлопчик. – Розкопайте і побачите. Тут же розкопано було землю і на глибині людського зросту відшукали джерело (Ю. Винничук). 2. Простір, що знаходиться на великій відстані від поверхні. Я пересвідчився, що ні смерть, ні життя, ні анголи, ні влади, ні теперішнє, ні майбутнє, ні сили, ні вишина, ні глибина, ані інше яке створіння не зможе відлучити нас від любові Божої, яка в Христі Ісусі, Господі нашім! (Біблія. Пер. І. Огієнка); Он рибки затремтіли, Пливуть із глибини (М. Рильський); А там в високій глибині, де тоне тонь ясна, перловий жайворон тонить: хмар-хмарова весна! (П. Тичина); Розривів огні виривали громами могили у холодній земній глибині (В. Сосюра); Вночі, коли з глибин космосу проступають зорі, пробиваються скупим світлом до нас, ми відчуваємо, що йдемо не просто по землі – йдемо по планеті (О. Гончар). 3. чого. Місце, простір, які віддалені від чого-небудь або знаходяться всередині чогось. Прокинувся ліс – тихий шелест пішов по йому від краю до краю, десь у глибині його крикнула жовна, далі й маленькі пташки завели свою пісню (Панас Мирний); В глибині сцени річка з пологим піскуватим берегом (Леся Українка); В глибині острова, поміж горбами, паслись олені (М. Трублаїні); // перен. Дуже давній час. Світ спогадів і світ дійсності зійшлися вінцями .. На притуманених краях видінь з глибини літ виринали його батьки, знайомі і діти (М. Стельмах). 4. перен. Те, що є внутрішньою сферою чого-небудь, у чому зосереджена основа, сутність чого-небудь. Творчість наших письменників органічно ввійшла в глибини народного життя (А. Малишко); Подумавши, Немирич підшукав у глибинах свого інтелекту нове запитання: – А чим конфедеративний устрій відрізняється від федеративного? (Ю. Андрухович). 5. тільки одн., перен. Значущість, змістовність чого-небудь. Зумій же чуть, як переходять соки Крізь дерево плодюче та високе, Спізнай, яка у цілім глибина! (М. Рильський); // Сила, ступінь вияву або поширення чого-небудь. Читаю Шекспіра. Що за сила слова, що за глибина думки! (Панас Мирний); [Настя:] Хто збагне глибину мого горя, глибокого, як морська безодня! (І. Нечуй-Левицький). △ (1) Периско́пна глибина́ – глибина занурення підводного човна, на якій можна вести спостереження за допомогою перископа. – Боцман, – стрепенувся командир, – на перископну глибину (В. Логвиненко). ◇ (2) До глибини́ душі́ (се́рця), зі сл. вразити, схвилювати і т. ін. – дуже, надто, надзвичайно. – А ви говорите! – скрикнув бідолаха Василь, уражений до глибини серця такою бесідою (І. Франко); Нема людини в світі, якої не схвилювали б до глибини душі ці листівки [з фашистської неволі] (Ю. Яновський); Доля Тараса Григоровича [Шевченка] вразила хазяїв до глибини душі (З. Тулуб); (3) З [само́ї] глибини́ душі́: а) дуже щиро, відверто. Коли він говорив тоді свої слова Давидові, він говорив їх не марно, а з самої глибини душі, з самих основ свого світорозуміння (І. Багряний); Його мимовільне, сповнене болю зізнання, що так зненацька вихопилось з глибини душі, болем різонуло й Віталія (О. Гончар); б) надзвичайно відвертий, зворушливий, щирий. Я .. говорив з Богом простими, але щирими, з самої глибини душі словами (Б. Антоненко-Давидович); Іти́ (рідко похо́дити) з глибини́ душі́ (се́рця) див. іти́; Сяга́ти [свої́м корі́нням] в давнину́ (в мину́ле, в глибину́ вікі́в) див. сяга́ти; (4) У глибині́ (рідше в глиби́нах) душі́ (се́рця): а) внутрішньо, без видимих проявів. В глибині душі він чув, що жінка зробила добре (М. Коцюбинський); В глибині душі Іван Іванович заздрив Павлюкові – похмурому бійцеві з твердим поглядом спокійних очей (І. Багмут); б) усередині єства. Далеко не кожний Ваш вірш одізвався .. мені десь аж в глибині серця (Леся Українка); В глибинах серця свого знаходить Андрій Малишко хвилюючі слова (М. Рильський).