глибокий[глибо́кий]

глибо́кий -а, -е. 1》 Який має велику глибину (у 1 знач.). || Який має більшу глибину порівняно з іншими однорідними предметами. || Який здійснюється на значну глибину. || Який має велику відстань від краю чого-небудь усередину. || Який не має видимих меж. 2》 Який міститься або лежить на значній глибині (у 2 знач.), далеко від поверхні, проникає на значну відстань всередину чого-небудь. || Який виходить із глибини (у 3 знач.) (про зітхання, дихання). 3》 Розташований далеко від якого-небудь місця, пункту; віддалений. || перен. Дуже давній, дуже віддалений; стародавній, незапам'ятний (про час). 4》 Який відзначається глибиною (у 5 знач.). || Якому властива позитивність дій, думок, вчинків; серйозний, вдумливий (про людей). || Істотний, значний. 5》 Який досяг високого ступеня; сильний (про душевний стан, почуття і т. ін.). || Повний, цілковитий. || Який досяг вищого ступеня виявлення, вищої межі в розвитку.

ГЛИБО́КИЙ, а, е. 1. Який має велику глибину (у 1 знач.). Внизу під греблею широкий ставок – тихий, ясний, глибокий-глибокий (І. Франко); Зліворуч було якесь глибоке, бездонне провалля, і ліс падав у нього, витикаючи лиш вершини смерек (Г. Хоткевич); // Який має більшу глибину порівняно з іншими однорідними предметами. [Костомаров:] Наче ж брав я всі [тарілки], – ну, а глибока ж де? (П. Тичина); Лягла між брів глибока зморшка та вже й не розправилась (В. Козаченко); // Який здійснюється на значну глибину. Глибока оранка ґрунту під посіви озимої пшениці після просапних культур здебільшого не є необхідним заходом, а часто навіть призводить до зниження врожаю (з наук. літ.); Набагато збільшити видобуток нафти дозволяє нова техніка глибокого буріння (із журн.); // Який має велику відстань від краю чого-небудь всередину. Пан Адам мовчки простяга руку в напрямку внутрішніх хат, де глибоким отвором чорніють двері (М. Коцюбинський); // Який не має видимих меж. Вона [тиша] виповняла ввесь двір, таїлась в деревах, залягла по глибоких блакитних просторах (М. Коцюбинський); На землю приліг Та й задивився в глибокеє небо (Д. Павличко). 2. Який міститься або лежить на значній глибині (у 2 знач.), далеко від поверхні, проникає на значну відстань всередину чого-небудь. Поцілував, перехрестив [Гонта дітей], Покрив, засипає: “Спочивайте, сини мої, В глибокій оселі!” (Т. Шевченко); [Хор дівчат:] Місячний промінь скоріш не дістанеться До океану глибокого дна, Аніж не влучить стріла Артемідина В серце безумця зухвале, палке (Леся Українка); Місце було дуже вигідне: глибока яруга, поросла чагарем, прикрита з усіх боків дубовим лісом, з доброю, невижатою травою (Григорій Тютюнник); // Який виходить з глибини (у 3 знач.) (про зітхання, дихання). Старечі уста непомітно ворушаться, з повного ущерть серця раз у раз вириваються глибокі зітхання (М. Коцюбинський). 3. Розташований далеко від якого-небудь місця, пункту; віддалений. – Полонених відправлено в глибокий тил. Ворог відступає на всіх фронтах (Ю. Яновський); // перен. Дуже давній, дуже віддалений; стародавній, незапам'ятний (про час). Початок наших церковних братств криється в глибокій давнині – в Іпатієвім літописі під роками 1134 та 1159 уже згадуються церковні “братчини” (І. Огієнко); Генеалогічне коріння роду фон-Дорнів ховалося в глибокій старовині (В. Собко). 4. Який відзначається глибиною (у 5 знач.). Сердечно дякую Вам [І. Франкові] не тільки за пам'ять, але й за цей прекрасний, високопоетичний і глибокий твір [поему “Мойсей”] (М. Коцюбинський); Земля думала глибоку думку (М. Хвильовий); // Якому властива позитивність дій, думок, вчинків; серйозний, вдумливий (про людей). Я мрію про те, щоб у нас було якнайбільше глибокої поважної інтелігенції (О. Кобилянська); [Берест:] Я вірю в Кречета. Молодий він, але глибокий, талановитий... (О. Корнійчук); // Істотний, значний. Під час хімічних реакцій відбуваються глибокі зміни речовин. Молекули одних речовин руйнуються, і замість них утворюються молекули інших (з навч. літ.). 5. Який досяг високого ступеня; сильний (про душевний стан, почуття і т. ін.). Вона ходила по залі з кутка в куток, .. на лиці був розлитий глибокий, безнадійний смуток (Леся Українка); В погляді тому побачив старий Зуб глибоке ніжне кохання і порадувався в душі (В. Собко); // Повний, цілковитий. Ліс наливала така глибока тиша, що шелестіння сухих гіллячок .. здавалось йому [Іванові] голосним лускотом пня (М. Коцюбинський); Довга, глибока мовчанка. Десь поза хатою квокче курка (Ю. Яновський); // Який досяг вищого ступеня виявлення, вищої межі в розвитку, наближається до кінця. Незважаючи на глибоку старість, Захар Беркут був іще сильний і кремезний (І. Франко); Тільки було тоді літо раннє, а зараз осінь глибока (О. Гончар).