глузд[глу́зд]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
-у, ч. , розм. 1》 Те саме, що розум . З гл у зду з' ї хати — втратити розум, стати божевільним. 2》 Розумний зміст чого-небудь; рація, сенс. Здор о вий глузд — тверезе розуміння речей; розсудливість.
ГЛУЗД, у, ч., розм. 1. Те саме, що ро́зум. [Уляна:] Цур йому з його багатством, коли в нього глузду нема (Г. Квітка-Основ'яненко); Я перебрав усі плани, які тільки може придумати людський глузд (І. Микитенко); У нього вистачить глузду не наражатися на прикрості (Ю. Бедзик). 2. Розумний зміст чого-небудь; рація, сенс. [Анна:] Скажіть, навіщо втікати нам тепер? Який в тім глузд? (Леся Українка); Тепер війна вже не здавалась йому, як під румунськими дотами, незрозумілим страховиськом, що в ньому важко було добрати глузду (О. Гончар); Все реальне в житті – глузд і безглуздя, зло й добро, творчість і руйнування (О. Бердник). ◇ Відбі́гти (відби́тися) ро́зуму (глу́зду) див. відбіга́ти; Втрача́ти (тра́тити) / втра́тити (стра́тити) ро́зум (глузд) див. утрача́ти; (1) Глузд (ум) за ро́зум заверта́є (захо́дить) / заверну́в (зайшо́в) у кого і без дод. – хто-небудь не може або втрачає здатність нормально міркувати, діяти. – В мене вже аж ум за розум заходить од високих нематеріальних любощів (І. Нечуй-Левицький); – Чи ви од чаду, чи з похмілля? Чи чорт за душу удряпнув? Чи напились дурного зілля, Чи глузд за розум завернув? (І. Котляревський); Добра́ти [до] ро́зуму ([до] глу́зду, [до] то́лку, [до] ума́ і т. ін.) <�Добра́тися глу́зду> див. добира́ти; Дово́дити / довести́ до ро́зуму (до ума́, до глу́зду) див. дово́дити; Збива́ти / зби́ти з ро́зуму (з глу́зду) див. збива́ти; (2) Здоро́вий глузд (ро́зум) – тверезе розуміння, сприйняття чого-небудь; розсудливість. Було в селі кілька вічних опозиціонерів.., але здоровий глузд наказував Аркадієві саме їх не чіпати (Ірина Вільде); Здоровий глузд підказував йому, що в місті не можна затримуватися ні на годину (В. Собко); Всупереч живим фактам, наперекір здоровому розуму ці горе-теоретики твердять про “відмирання” народної творчості (М. Рильський); Зійти́ / схо́дити з ро́зуму (з глу́зду, з ума́) див. схо́дити; З'ї́хати (зсу́нутися, спа́сти і т. ін.) з глу́зду (з ро́зуму) див. з'їжджа́ти; Не прибра́ти глу́зду (ро́зуму, ума́) див. прибира́ти; Ріши́тися (позбу́тися) ро́зуму (ума́, глу́зду) див. ріша́тися.
Етимологія
Джерело: ЕСУМ, т. 1, с. 528
Морфологія
іменник · 17 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | глузд | глу́зди |
| Родовий | глу́зду | глу́здів |
| Давальний | глу́здові / глу́зду | глу́здам |
| Знахідний | глузд | глу́зди |
| Орудний | глу́здом | глу́здами |
| Місцевий | глу́зді / глу́здові / глу́зду | глу́здах |
| Кличний | глу́зде | глу́зди |
Написання і вимова
- Правопис
- глузд іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Глузд, -ду, -дові; глу́зди, -дів Правописний словник Голоскевича (1929)
- Орфоепія
- [глузд] -зду, м. (на) -з'д'і Орфоепічний словник української мови
Синоніми та антоніми
Пароніми
Фразеологізми та сталі вирази
відбігти (відбитися) розуму (глузду)
Стати божевільним; збожеволіти. Він був би розцілував їх (стрільців), але боявся викликати новий переполох. Подумали б, що старий Матвій Шавала відбіг (не дай Боже) розуму (Мирослав Ірчан); У селі говорили всячину. Казали, що над книжками розуму одбіг, казали, що й з чортом злигався (Б. Антоненко-Давидович); (Штефан:) Отче! Ви ж бачите: стара вже відбилася глузду й казна-що верзе... (Я. Галан). втрачати (тратити) / втратити (стратити) розум (глузд). 1. Переставати нормально мислити, поводитися; ставати божевільним. — Говорили поміж себе люди, що дід зовсім розум втратив, де ж таки — ходить та й ходить, аж до сусідньої області забивається, га…
Фразеологічний словник української мовиз глузду (з розуму) з'їхати (зсунутися і т.ін.)
Збожеволіти, ставати психічно хворим... — Ти що, з глузду з'їхав? — лається жінка з чоловіком (Народні оповідання); — Хіба я таки сказився чи з глузду з'їхав, щоб одрізувать землю, — сказав Карпо (І. Нечуй-Левицький); — Та я бачу, що ви вже зовсім з'їхали з розуму, а не тільки трохи, як мені казали… (Ірина Вільде); — Немає в мене більше дочки, як Явдоха! А вона ще не зсунулася з глузду, щоб проти батька іти! (Панас Мирний); Ні, наші козаки ще з розуму не спали, Щоб Вовка од біди сховали! (Л. Глібов); Рябина: Чи ти, старий, одурів, чи з розуму сплив? Та за що дерево путаєш? (І. Франко).
Фразеологічний словникзбивати / збити з розуму (глузду) кого
Зваблювати, спокушати, підштовхувати на нерозумні дії. Хто ж, як не він, отой дука прославлений, Сю сироту загубив? Хто, як не він, стиду, честі позбавлений, дівчину з розуму збив? (П. Грабовський); Наталя: То спитайте його: чи я йому що роблю? Шкандибиха: Буде й того… Обпоїла чимсь, з глузду збила, та ще мало? (Панас Мирний).
Фразеологічний словникздоровий глузд (розум)
Тверезе розуміння, сприймання чого-небудь; розсудливість. Було в селі кілька вічних опозиціонерів.., але здоровий глузд наказував Аркадієві саме їх не чіпати (Ірина Вільде); Здоровий глузд підказував йому, що в місті не можна затримуватися ні на годину (В. Собко); Всупереч живим фактам, наперекір здоровому розуму ці горе-теоретики твердять про відмирання народної творчості (М. Рильський).
Фразеологічний словникЛітературні засвідчення
…воно розлітається на друзки, щоб ніколи не втілитися знову. — Чому ж тоді на світі аж стільки кривди? — зідхнув Дмитрик. — З миттю, як людина починає у щось, нехай найбезглуздіше (глузд чи безглуздя дуже умовні поняття) вірити, воно одразу ж оприсутнюється й стає дійсне, хоч би й яким немисленним воно доти виглядало. Зло лише тоді набирає сили, коли людина (здебі…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 2 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger