глянути[гля́нути]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
гля́нути -ну, -неш, док. Однокр. до глядіти 1).
ГЛЯ́НУТИ, ну, неш, док. Однокр. до гляді́ти 1. На Йвася глянула [мати], взяла його тихенько сповила Та, щоб дожать до ланового, Ще копу дожинать пішла (Т. Шевченко); – Глянула дівчина на мене, засоромилась, очі в долівку (О. Гончар); Я взяв Грушевичевi рукописи i глянув по кiмнатi, чи не залишаю чого-небудь (Р. Андріяшик); * Образно. Вже осінь глянула до двору, Мені б до школи в цюю пору (А. Малишко). ◇ Відкри́то диви́тися / гля́нути у ві́чі див. диви́тися; (1) Гля́нув (подиви́вся, зи́ркнув і т. ін.), на́че (нена́че і т. ін.) п'ятака́ дав (подарува́в, ки́нув і т. ін.) на кого – подивився непривітно, недоброзичливо, із злістю. Харитонів брат, диякон, глянув сердито на матушок, неначе п'ятака їм кинув (І. Нечуй-Левицький); – Він так зиркнув на мене, мов п'ятака подарував (Ю. Збанацький); (2) Гля́нути недо́брим о́ком на кого – за народними уявленнями – поглядом зашкодити, спричинити нещастя, принести кому-небудь горе, невдачу, хвороби і т. ін.; зурочити. – А чого така смутна? А що в тебе на думці? Оце, як води в рот набрала! Може, на тебе хто недобрим оком глянув? (Марко Вовчок); (3) Гля́нути стра́хові (стра́ху́, небезпе́ці) у ві́чі – не побоятися, не злякатися чого-небудь. Ось, волочачи кайдани, .. проходять люди, забиті, залякані люди й не насмілюються звести очі на Хо, глянути страхові в вічі (М. Коцюбинський); Почували [вітробалчани себе] й кращими, й дужчими та відважнішими, гідними, як і вони [Муха та Невкипілий], сміливо, без страху глянути небезпеці в вічі (А. Головко); Диви́тися (гляді́ти) / подиви́тися (гля́нути) і́ншими очи́ма (рідше і́ншим о́ком) див. диви́тися; Диви́тися / гля́нути пра́вді в о́чі (у ві́чі) див. диви́тися; Диви́тися (зазира́ти, загляда́ти і т. ін.) / подиви́тися (гля́нути, зазирну́ти, загля́нути і т. ін.) сме́рті в о́чі (у ві́чі) див. диви́тися; Диви́тися / подиви́тися (гля́нути) в ко́рінь див. диви́тися; Диви́тися (позира́ти) / подиви́тися (гля́нути) во́вком див. диви́тися; (4) [І] вго́ру гля́нути ні́коли (нема́ коли́, нема́є ча́су і т. ін.) кому і без дод. – хто-небудь постійно зайнятий якою-небудь роботою, справою, не має вільного часу. За тією клятою панською роботою світу не видно, вгору нема коли глянути (С. Васильченко); Учасники Великої Вітчизняної війни, які пропустили кілька років [навчання], – їм ніколи і вгору глянути, у них нема ні дня, ні ночі, треба надолужувати час (Ю. Яновський); За всю зиму Ілько Сторожук так і не вибрався жодного разу додому, бо такі курси – вгору ніколи глянути (М. Зарудний); (5) [І] гля́нути ги́дко – дуже поганий, бридкий. Коли б вона була гарна, то мені не так було б жаль, а то ж така тобі погана, що й глянути гидко (І. Нечуй-Левицький); Розхристаний [Карпо], розперезаний, без чобіт – гидко глянути (М.Коцюбинський); (6) Куди́ не глянь (не кинь): а) скрізь, усюди. І куди не глянь все було всипане росою, неначе жаринками, що вночі міняться і ворушаться над нами, тримаючися вітром на небі до самого ранку (Т. Осьмачка); б) у всьому, зі всіх боків. І війська мав свого чимало, І грошиків таки бряжчало, Куди не кинь був Турн царьок (І. Котляревський); – Якось скинемось! Уже ж для такого дiла грiх не стягтися, бо воно таки справдi добре дiло буде, куди не глянь, – упевняв Зiнько (Б. Грінченко); Куди́ не кинь / не скинь (не гля́неш, не оки́неш і т. ін.) о́ком <�Куди́ [ті́льки (лиш)] [не] гля́не о́ко> див. о́ко¹; (7) Лю́бо о́ком гля́нути – дуже гарний, привабливий. По найновішому її [хату] поставив плану, З мансардою, з балконом на леваду, Зробив таку, що любо оком глянуть: Що від садка, що збоку, що з фасаду (О. Підсуха); Не дава́ти / не да́ти і вго́ру гля́нути див. дава́ти; (8) Хоч [би] одни́м о́ком гля́нути (подиви́тися) на кого – що – уживається для вираження чиєї-небудь заповітної мрії побувати десь або зустрітися з кимсь. – Чи гляну я на ті гори коли-небудь хоч одним оком? (Т. Шевченко); Хотілося б мені хоч на одну хвилину в своє село, хоч одним оком подивитися на його [на нього] (Панас Мирний); Всі вже забули рідну стріху, .. тільки мене тягнуло додому.., хоч би одним оком глянути на ту леваду (М. Лазорський); Як (мов, ні́би і т. ін.) у во́ду диви́тися / гля́нути див. диви́тися.
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
дієслово · 15 форм · VESUM
Інфінітив: гля́нути
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | гля́ну | гля́немо / гля́нем |
| 2 особа | гля́неш | гля́нете |
| 3 особа | гля́не | гля́нуть |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| гля | наказовий, однина, 2 ос. |
| гля́нуть | інфінітив |
Написання і вимова
- Правопис
- гля́нути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Гля́нути, гля́ну, гля́неш; глянь, гля́ньмо, гля́ньте Правописний словник Голоскевича (1929)
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
відкрито глянути у вічі кому
Не соромитися перед ким-небудь за свої вчинки. Сумніви весь час тривожили, чи саме так треба жити, щоб ти відкрито могла глянути в вічі і капітанові, і тому безногому .. Мамайчукові (О. Гончар). глянути / глядіти страхові (небезпеці ) у вічі. Не боятися, не лякатися чогось. Ось, волочачи кайдани, .. проходять люди, забиті, залякані люди й не насмілюються звести очі на Хо, глянути страхові в вічі (М. Коцюбинський); Почували (вітробалчани себе) й кращими, й дужчими та відважнішими, гідними, як і вони (Муха та Невкипілий), сміливо, без страху глянути небезпеці в вічі (А. Головко). глянути недобрим оком на кого. За народними уявленнями, поглядом…
Фразеологічний словник української мовилюбо оком глянути, перев. зі словосп
такий, що. Гарний, привабливий. По найновішому її хату поставив плану, З мансардою, з балконом на леваду, Зробив таку, що любо оком глянуть: Що від садка, що збоку, що з фасаду (О. Підсуха).
Фразеологічний словникдивитися / глянути в корінь чого і без додатка
Глибоко вникати в суть чого-небудь, звертати увагу на головне, істотне, суттєве. Назар: Ти ж у корінь мусиш дивитись, Якове. Яків: Я ж хотів, щоб найкраще було (М. Зарудний); Ніхто з учених не зміг глянути в корінь поетового родоводу бодай на сторіччя (З газети).
Фразеологічний словникдивитися / глянути іншими очима на кого--що
Інакше сприймати, оцінювати кого-, що-небудь; по-іншому ставитися до когось, чогось. Грицько тепер зовсім іншими очима дивився на людей: до багачів горнувся, а на голоту дивився згорда (Панас Мирний); Тепер Яків іншими очима дивився на перегнуту постать братової, на її спину, руки, голову і дивовижну косу (М. Стельмах); На хвилину я спробував глянути на нього капітана іншими очима: адже він, що не кажи, а врятував-таки батальйон! (Н. Тихий). глянути іншим оком. Те добро, що він людям робив, примусило й людей глянути на його нього іншим оком (Б. Грінченко).
Фразеологічний словникЛітературні засвідчення
— Говорюща риба! — закричали в один голос діти, але жінка гримнула на них, щоб вони не галасували й не заважали поратися, бо їй і так ніколи вгору глянути, а тут іще недолугий чоловік запрошує таких приятелів, для яких мало що не з ніг треба збиватися, аби догодити. — Помагай Біг, — привіталася риба ще раз, вже трохи голосніше, та ж…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 1 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger