гнів[гні́в]

іменник · [ɦnʲiu̯] · «anger, ire, wrath»

✓ Питома українська лексикаCEFR B1Practice this word →Практикувати це слово →

Питома українська лексика

Ця форма має українське джерельне підтвердження.

Дані Атласу

Значення3 картки

ПоходженняГнів, [гніванка] «гнів, сварка», [гнівнйк] (у виразі він мій г. «він зі мною посварився»), гнівйвість «гнівливість», гнівний, гнівлйвий, гнівати «гнівити»,…

Морфологія10 форм

Написання і вимова3 джерела

Стилістиказахист питомості

Синонімія8 позицій

Омонімочікує джерело

Паронімочікує джерело

Фразеологія2 вирази

Приповідки10 приповідок

Стиль і нормаочікує джерело

Засвідченнялітературний корпус

Курс6 модулів

Переклад3 англ.

Wikimediaочікує джерело

Зовнішніочікує добірку

Значення

ВТСВеликий тлумачний словник сучасної української мови

-у, ч. Почуття сильного обурення; стан нервового збудження, роздратування.

СУМ-20сучасний тлумачний словник

ГНІВ, у, ч. Почуття сильного обурення; стан нервового збудження, роздратування. Хто вірує в Сина, той має вічне життя; а хто в Сина не вірує, той життя не побачить, а гнів Божий на нім перебуває (Біблія. Пер. І. Огієнка); Енея очі запалали, Уста од гніву задрижали (І. Котляревський); А Наталчин голос то сльозою бринить, то скаргою, то гнівом (О. Гончар).

Етимологія

Гнів, [гніванка] «гнів, сварка», [гнівнйк] (у виразі він мій г. «він зі мною посварився»), гнівйвість «гнівливість», гнівний, гнівлйвий, гнівати «гнівити»,…

Джерело: ЕСУМ, т. 1, с. 636

Морфологія

іменник · 10 форм · VESUM

Форми
Форма	Позначка
гнівові	чол., давальний
гні́ву	чол., давальний
гні́ве	чол., кличний
гні́ві	чол., місцевий
гнівові	чол., місцевий
гні́ву	чол., місцевий
гнів	чол., називний
гні́вом	чол., орудний
гні́ву	чол., родовий
гнів	чол., знахідний

Написання і вимова

Правопис: гнів іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
Голоскевич, 1929: Гнів, гні́ву і гніва́, -вові Правописний словник Голоскевича (1929)
Орфоепія: [гн'іў] гн'іву, м. (ў) гн'ів'і Орфоепічний словник української мови

Синоніми та антоніми

Синоніми:

гніванняобуренняроздратованняшалпасіяпересердязлістьсерце

Дані синонімів та антонімів показано з джерел маніфесту; звіряйте з контекстом перед уживанням.

Фразеологізми та сталі вирази

не во гнів будь сказано, ірон

Уживається для вираження застереження від образи або як вибачення, коли співрозмовникові говорять щось неприємне. (Панько:) Тепер яку попав, та й жінка. Правду кажу? (Копистка:) Ні, братику, це не так. Це ти, не во гнів будь сказано, трошки брешеш... (М. Куліш). не во гнів сеє слово кому. — Тут і спереду брехня, і ззаду брехня, та ще брехня брехнею й покрита. Ось що! Не во гнів сеє слово вам, панове (Г. Квітка-Основ’яненко). очі блиснули (гнівом) чиї. Хтось глянув дуже сердито, суворо, зі злістю і т. ін. Голос Щорса задзвенів, як метал, очі блиснули гнівом (О. Довженко). перемінити (змінити) гнів на милість (на ласку). Перестати гніватися, с…

Фразеологічний словник української мови

перемінити (змінити) гнів на милість (на ласку)

Перестати гніватися, сердитися. Городиський гордо кивне головою на знак, що перемінив гнів на милість (І. Франко); Лідія Овдіївна змінила гнів на милість.— Ану тебе, Конопельський. Тобі в цирк піти або на сцену.. Завжди він насмішить до сліз (Ю. Збанацький); Гінзбург ще деякий час насторожено й холодно ставився до Ляндера. Та згодом змінив гнів на ласку: забув про сутичку (А. Дімаров). повернути гнів на милість. — Та вже і гнів свій до вас на милість поверну — попоїм трохи,— додав Пищимуха, беручись за ложку (Панас Мирний).

Фразеологічний словник