гніздо[гніздо́]

гніздо́ - а , с. 1》 У птахів – влаштоване або пристосоване місце для кладки яєць і виведення пташенят. || Місце, пристосоване тваринами або комахами для зимівлі, виведення малят і т. ін. 2》 перен. Домашнє вогнище; оселя. || зневажл. Місце, де збираються люди зі злочинними та іншими недобрими намірами. Гнізд о в и ти — а) влаштовувати затишне житло, заводити сім'ю; б) (зневажл.) об'єднуватися з якою-небудь метою; згуртовуватися; в) укорінюватися, утверджуватися. 3》 перен. , заст. Сім'я, рід. 4》 Група рослин, грибів і т. ін., що ростуть укупі. || Скупчення, група однорідних або подібних предметів. || лінгв. Група слів одного кореня. 5》 спец. Заглиблення або отвір, у якого що-небудь вставляється, вкладається. || військ. Заглиблення в окопі, а також місце, признач. для бійця з кулеметом та іншою зброєю. 6》 с. г. Місце висіву кількох насінин або висадження кількох рослин.

ГНІЗДО́, а́, с. 1. У птахів – влаштоване або пристосоване місце для кладки яєць і виведення пташенят. Побачив горобчик, як інші пташки в теплих гніздечках сидять, почав він і собі придивлятись, як то гнізда будуються (Леся Українка); – А ластів'яче гніздо над своїм вікном бачила? – кинув погляд [Панько] під стріху (М. Стельмах); Біля димаря, чорного од вітру й дощів, – гніздо чорногуза: старе колесо, обкладене прутиками й гілками (Б. Левін); // Місце, пристосоване тваринами або комахами для виведення малят, зимівлі і т. ін. Хлоп'я в садку собі гуляло Та й забажало На іграшки ужа піймать (Воно гніздо його назнало – Так як утерпіть, щоб не взять?) (Л. Глібов); На гілках абрикосів виснули кетяги гусеничних гнізд (В. Кучер); Із хребетних будують гнізда деякі риби (напр, трьохголкова колюшка), земноводні (напр., яванська веслонога жаба), плазуни (напр., ряд черепах і крокодилів) (з наук.-попул. літ.). 2. перен. Домашнє вогнище; оселя. Як здумають [селяни] прощатись з старим гніздом, де, мовляв, і вилупився й вигодувався, зріс і посивів .. Шкода їм стане рідної сторони (Панас Мирний); Сам [Іван Іванович] собі будиночок поставив, Що в Малині був за гніздо йому (М. Рильський); – Молодий чоловік, – я маю на увазі порядних хлопців, – одружується і дбає про гніздо (Ю. Мушкетик); // зневажл. Таємне пристановище, притулок кого-небудь; притон. Чим більш Остап придивлявся, тим більш помічав.., що попав у злодійське гніздо (М. Коцюбинський); // Джерело зосередження, поширення чого-небудь. Все це вихованці всіляких гестапо та інших гадючих гнізд із своєю розбійницькою специфікою, жаргоном, побутом, вчинками і т. д. (Остап Вишня). 3. перен., заст. Сім'я, рід. Цар Гарісчандра .. Недавно з Сайвією одружився, Красавицею з княжого гнізда (І. Франко); Серед усіх дітей Рогнідиних Предслава вирізнялася незвичайною вродою, була мовби не з їхнього гнізда, не схожа була ні на батька, ні на матір (П. Загребельний). 4. Група рослин, грибів і т. ін., що ростуть укупі. Він сів на призьбі, глянув на берег, де зеленіло гніздо верб (І. Нечуй-Левицький); Квітники й городи заросли гірськими соснами, глодом, ялівцем, туями, вересом, мохами, повзучими рожами, чорнобривцями і цілими гніздами петуній (У. Самчук); // Скупчення, група однорідних або подібних предметів, об'єктів. * У порівн. – Вона [квітка] виглядала, як гніздо аметистів (М. Коцюбинський); // геол. Скупчення корисних копалин. Всюди під колишнім курортом залягають гнізда ртутної руди (з газ.). 5. Заглиблення, отвір і т. ін., у який що-небудь вставляється, вкладається. Приймач уже майже готовий. Ось перед ним невеличкий ящичок з двома ручками, з клемами, гніздами для навушників (П. Автомонов); При самій воді в риштуванні стіна... Тут ляжуть у гнізда турбіни (М. Нагнибіда); Автоматичний механізм дзвінко клацнув, притискаючи кришку люка, криві важелі висунулися з стін і, увійшовши до своїх гнізд, герметично замкнули верхній люк (В. Владко). 6. Приховане місце, признач. для бійця зі зброєю. Копали окопи, кулеметні гнізда, мінували підходи до табору (І. Багмут); Навіть не вірилося, що ті всі замріяні пагорби й гайки, й лісочки обсаджено артилерією, покрито кулеметними й мінометними гніздами (І. Багряний); Орлюк сидів у гнізді навідника й кричав у телефонну трубку (О. Довженко). 7. с. г. Місце висіву кількох насінин або висадження кількох рослин. Як тільки з'являються сходи, перевіряють стан їх і при виявленні пустих гнізд негайно підсаджують в них намочене насіння (з наук. літ.); Він [механізм] автоматично викидав дві-три картоплини, а важкі металеві лапи загортали гніздо (М. Руденко); Конче потрібно самому на полі перевірити, як зроблено проривку в гніздах (С. Журахович). 8. лінгв. Група спільнокореневих слів. Лексичне гніздо – група слів, утворених від одного, спільного для них кореня (з наук. літ.); У словотвірному гнізді слова з новими твірними основами об'єднані мотиваційними відношеннями, або відношеннями формального та семантичного виведення з певного базового слова (із журн.). Де́рти (дра́ти) горобці́в (ла́стівок, соро́к і т. ін.) <�Де́рти (дра́ти) гні́зда (я́йця)> див. де́рти. ◇ Зви́ти / звива́ти (ви́ти) гніздо́ (гнізде́чко, кубло́, кубе́лечко, кубе́льце) див. звива́ти; (1) Наси́джене гніздо́ (кубло́) – житло, місце, де хто-небудь прожив тривалий час. До спустошеного села повертали потроху люди, оселяючись у давніх, насиджених гніздах (Ф. Малицький); Передавши справи новому лісничому, Архип Спиридонович покинув насиджене кубло (Н. Рибак); Одного́ гнізде́чка (гнізда́) пти́ці див. пти́ця; (2) Оси́не (о́сяче, во́вче і т. ін.) гніздо́ (кубло́) – місце зосередження, притулок антигромадських або аморальних, злочинних елементів. – Одне гніздо осине розворушили, а друге ще .. ось незаймане, – сказав Єгор. – Нічого, – позирнула Ольга на вивіску. – Доберемося згодом і до цього гнізда (А. Шиян); – Нам треба, щоб він своє товариство [конокрадів] виказав, щоб гніздо вовче видушити (Б. Грінченко); – Тепер я покажу всім князям та їхнім гавкунам! .. Я посмикаю їхні осині кубла (С.…