голодний[голо́дний]

голо́дний -а, -е. 1》 Який відчуває голод (у 1 знач. ). || Який виражає голод. || у знач. ім. гол о дний, -ного, ч. Той, хто відчуває голод, постійно голодує. 2》 Який настає від голоду; викликаний голодом. 3》 Бідний на хліб та інші продукти харчування; неврожайний. 4》 розм. Який не задовольняє потреби в їжі; недостатній.

ГОЛО́ДНИЙ, а, е. 1. Який відчуває голод (у 1 знач.). Хто голий, голодний під тином сидить? (Т. Шевченко); Між хатами никають голодні кози, смикають стріхи корови (І. Нечуй-Левицький); Голодні горобці цвірінькали, як діти (М. Рильський); // Який виражає голод. Оселедець, бринза притягували голодні очі косарів (К. Гордієнко); * Образно. Тут, серед поля, скиглить .. люд свою голодну пісню... (Панас Мирний); // у знач. ім. голо́дний, ного, ч. Той, хто відчуває голод, постійно голодує. Голодний у степу знайшов Мішок з шагами. Узяв – і кинув геть: – Я думав – з сухарями! (Л. Боровиковський); – Вгостити голодного вечерею не гріх, – сказала Явдоха (Валерій Шевчук). 2. Який настав від голоду; викликаний голодом. То був справжній голод, голодне лихо, що примушувало про все на світі забувати (Панас Мирний); Спалахнула різачка, голодний тиф, а сіверяни тільки головами хитали й говорили, пихкаючи люльками: – Що ж воно, панове, буде? (З. Тулуб). 3. Бідний на хліб та інші продукти харчування; неврожайний. Пригадую голодні роки моєї батьківщини, коли будучи малим, босим і обідраним, я цілими годинами просиджував у затоці річки в очеретах, намагаючись піймати кілька рибок матері на обід (У. Самчук); Через рік, в голодне сухоліття, він жалуваною грамотою загарбав біля Бугу займанщину (М. Стельмах). 4. розм. Недостатній для задоволення потреби в їжі. – Я підожду, – охоче запропонував братові, бо й мені не хотілось додому, до голодного столу, до материного бідкання про шматок хліба на вечерю (А. Михайленко). 5. чого, на що, перен. Який жадає, прагне чого-небудь; спраглий. Який він голодний! Він страшенно голодний на слово мистецьке, на книгу, на літературу, якої він не читав, але страшенно хоче читати (І. Багряний); Таке воно [сиротя] було голодне ласки та теплого слова, що не встояло, бідолашне, і погодилося піти за мною (Ірина Вільде); // Який потребує задоволення духовних потреб. Наситив Він [Бог] спрагнену душу, а душу голодну наповнив добром! (Біблія. Пер. І. Огієнка); – У мене тепер душа голодна, правди шукає (Дніпрова Чайка); // у знач. ім. голо́дні, них, мн. Ті, що потребують задоволення духовних потреб. Блаженні голодні та спрагнені правди, бо вони нагодовані будуть (Біблія. Пер. І. Огієнка). Голо́дна кутя́ див. кутя́; Голо́дна смерть див. смерть; Голо́дний пайо́к див. пайо́к; Сиді́ти голо́дним (голо́дний) див. сиді́ти. ◇ (1) Голо́дний і го́лий – дуже бідний. Будуть з мене, молодого, Козаки сміятись. Оженився, вони скажуть, Голодний і голий, Занапастив, нерозумний, молодую волю (Т. Шевченко); (2) Голо́дний і холо́дний – той, хто зазнає злигоднів, нестатків. Не спали голодні й холодні, котрим денний заробіток не приніс ні шматка хліба (Панас Мирний); (3) На голо́дному пайку́, зі сл. стояти, бути – маючи зовсім недостатню кількість чого-небудь. Установили в цеху нову пилораму, а склад сировини не встигає подавати деревину, і пилки стоять на голодному пайку (С. Чорнобривець).