голодування[голодува́ння]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
голодува́ння -я, с. розм. Стан за знач. голодувати .
ГОЛОДУВА́ННЯ, я, с. Стан і дія за знач. голодува́ти. Дехто вмер, бо з'їв вижебрані скоринки, коли вже шлунок від довгочасного голодування збігся (В. Барка); Десь після триденного голодування про їжу навіть не думалось – ніби й не існувало на світі ні борщів, ні хліба (Ю. Збанацький); Я ж залишався так само худим, десь-то далися мені взнаки оті дитинські голодування (І. Білик). Хроні́чне недоїда́ння (голодува́ння) див. недоїда́ння . △ (1) Кисне́ве голодува́ння – патологічний стан організму людини або тварин, що розвивається внаслідок недостатнього постачання органам кисню або порушення засвоєння його тканинами; гіпоксія. Кисневе голодування супроводить багато патологічних станів, зокрема хвороби легень, анемію, різні отруєння, висотні хвороби тощо (з наук. літ.); Експериментально доведено, що тварини різних класів по-різному переносять кисневе голодування (з наук.-попул. літ.).
«голодування» засвідчено в словнику Б. Грінченка (1907). Це один із найповніших домодерних реєстрів української лексики.
Морфологія
іменник · 15 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | голодува́ння | голодува́ння |
| Родовий | голодува́ння | голодува́нь |
| Давальний | голодува́нню | голодува́нням |
| Знахідний | голодува́ння | голодува́ння |
| Орудний | голодува́нням | голодува́ннями |
| Місцевий | голодува́нні / голодува́нню | голодува́ннях |
| Кличний | голодува́ння | голодува́ння |
Синоніми та антоніми
Літературні засвідчення
Він навіть не знає, від чого в нього біль: від контузії, кисневого голодування, нервової перевтоми? Часом біль проходить зовсім, та потім наповзає знову, іноді на кілька днів відбирає книжки й газети.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger