горб
Дані Атласу
Значення
1. Невелике округле підвищення на площині; бугор, пагорок. — Послухайте, кому і де сідать: Ведмедику — під липою старою, А Цапу треба під вербу, Ослові — на горбу, Я примощусь п...
Морфологія
іменник · 18 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | горб | горби |
| Родовий | горба | горбів |
| Давальний | горбові / горбу | горбам |
| Знахідний | горб / горба | горби |
| Орудний | горбом | горбами |
| Місцевий | горбі / горбові / горбу | горбах |
| Кличний | горбе | горби |
Написання і вимова
- Голоскевич, 1929
- Горб, горба́; горби́, горбі́в Правописний словник Голоскевича (1929)
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
бра́ти / взя́ти (свої́м) горбо́м що
Здобувати що-небудь ціною великих зусиль, важкою працею. — Ех, Никаноре. Дали ж тобі землю.— Дали, та взять її нічим. Горбом тільки й береш (І. Микитенко); А хто ж владає цим добром, що ви (сини) взяли своїм трудом, Своїм трудом, своїм горбом? (М. Рильський).
Фразеологічний словник української мовигну́ти горба́ (горб)
Працювати тяжко, з великим напруженням. Він гне натрудженого горба, В поту сорочка; жарко (А. Малишко); Років з два ми гнули горб з ранку до ночі, та незабаром я вже урочисто відкривав мій гараж (З газети).
Фразеологічний словник української мовидобува́ти / добу́ти (свої́м) горбо́м що
Наживати що-небудь тяжкою працею. — Так то ж які землі? — перебив мене Пищимуха.— Рангові, а не ті, що кожен своїм горбом добував! (Панас Мирний).
Фразеологічний словник української мовиї́здити (ката́тися) на горбі́ чиєму
Піддавати експлуатації когось, повністю підкоряти кого-небудь своїй волі, владі. Ледачий він (кінничий) був, усе на моїм горбі їздив (І. Муратов); Відчитав (Хома Варю) за Луценка, дав здачі й за Кузьму. Доки шуряк їздитиме на його горбі? Ні! Так не буде! (Я. Гримайло).
Фразеологічний словник української мовиЛітературні засвідчення
…Як голосять жінки над глиною, Що була містом, вівтарем та прихистком. Лишилося тільки Твоє спотворене ім'я, Що межує з пустелею та неминучістю. Червоний попіл переходів, Де вартові з туркусовими бородами. Бляха в поглядах, бляха в харчах, Бляха в віруваннях. Ніщо не рятує людину, Що отаборилася в вітрі. Тільки тиші верблюжий горб. Тільки пустелі піщані очі. Людське життя — непотрібніше, ніж старе сідло, Пожбурене в порох грабіжником. Де є пасовища і криниці З прохолодною водою. Десь є міра, число і невмируще серце. Але тут тільки полудень, Вапняки й проминальність. І пісня, як череп, Над випаленим…
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger