гордий

прикметник · «1. Сповнений особистої гідності, самоповаги. [Сербин:] Не поладили ми з ним іще на Січі, та й досі не змирились; ти знаєш козацьку вдачу — гордий народ! (Вас., III, 1960, 34); Г...»

Not in the practice pool yetЩе немає в наборі практики

Дані Атласу

Значення1 картка

Походженняочікує джерело

Морфологія32 форми

Написання і вимова2 джерела

Стилістикабез нотаток

Синонімія42 позиції

Омонімочікує джерело

Паронімочікує джерело

Фразеологіяочікує джерело

Приповідкиочікує джерело

Стиль і нормаочікує джерело

Засвідченнялітературний корпус

Курспоза курсом

Переклад2 англ.

Wikimediaочікує джерело

Зовнішніочікує добірку

Значення

Курскурсова фраза / chunk

1. Сповнений особистої гідності, самоповаги. [Сербин:] Не поладили ми з ним іще на Січі, та й досі не змирились; ти знаєш козацьку вдачу — гордий народ! (Вас., III, 1960, 34); Г...

Морфологія

прикметник · 32 форми · VESUM

Форми
Форма	Позначка
гордій	жін., давальний
горда	жін., кличний
гордій	жін., місцевий
горда	жін., називний
гордою	жін., орудний
гордої	жін., родовий
горду	жін., знахідний
гордому	чол., давальний
гордий	чол., кличний
гордім	чол., місцевий
гордому	чол., місцевий
гордий	чол., називний
гордим	чол., орудний
гордого	чол., родовий
гордого	чол., знахідний
гордий	чол., знахідний
гордому	сер., давальний
горде	сер., кличний
гордім	сер., місцевий
гордому	сер., місцевий
горде	сер., називний
гордим	сер., орудний
гордого	сер., родовий
горде	сер., знахідний

Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)

Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.

нестягнена форма

нестягнена форма
Форма	Позначка
гордая	жін., кличний
гордая	жін., називний
гордую	жін., знахідний
гордеє	сер., кличний
гордеє	сер., називний
гордеє	сер., знахідний
гордії	множина, кличний
гордії	множина, називний
гордії	множина, знахідний

Написання і вимова

Правопис: го́рдий прикметник Орфографічний словник української мови
Орфоепія: го́рдий [гордией] м. (на) -дому/-д'ім, мн. -д'і Орфоепічний словник української мови

Синоніми та антоніми

Синоніми:

сповнений самоповаги; який виражає особисту гідність

ГОРДОВИ́ТИЙАМБІ́ТНИЙГОРДІВЛИ́ВИЙГОРДЛИ́ВИЙДУ́МНИЙДУМЛИ́ВИЙЧИ́ННИЙ

який тримається, поводиться гордовито, самовпевнено, вважаючи себе в чомусь вищим від інших

ЗАРОЗУМІ́ЛИЙякий тримається, поводиться гордовито, самовпевнено, вважаючи себе в чомусь вищим від іншихГОРДОВИ́ТИЙПОГО́РДЛИВИЙПОГО́РДИЙБУНДЮ́ЧНИЙПИХА́ТИЙПИ́ШНИЙЧВАНЛИ́ВИЙСПЕСИ́ВИЙГОНОРОВИ́ТИЙГОНОРИ́СТИЙГОНОРО́ВИЙПИНДЮ́ЧНИЙПИНДЮ́ЧЛИВИЙПИХОВИ́ТИЙЧВАНЬКУВА́ТИЙФАНАБЕ́РИСТИЙВИСОКОДУ́МНИЙГОНО́РНИЙМАРНОЛЮ́БНИЙМАРНОСЛА́ВНИЙПИХЛИ́ВИЙПИХУВА́ТИЙБУ́ТНИЙКОКО́ШНИЙФУДУ́ЛЬНИЙЗАЗНА́ЙКУВАТИЙякий став вважати себе в чомусь вищим від іншихНАБУНДЮ́ЧЕНИЙНАДУ́ТИЙНАПИНДЮ́ЧЕНИЙНАПРИ́НДЖЕНИЙПАНОВИ́ТИЙякий своєю зарозумілістю нагадує панаНЕПРИСТУ́ПНИЙНЕДОСТУ́ПНИЙНЕДОСЯ́ЖНИЙдо якого важко звертатися через гордовиту вдачу

хвалькува́тий

Дані синонімів та антонімів показано з джерел маніфесту; звіряйте з контекстом перед уживанням.

Літературні засвідчення

Андієвська Е. · Емма Андієвська. Роман про добру людину · 1931

…поруч, вирячившися на нього), а коли трохи оговтався, на домагання Тараса, що з ним і чи не збирається він поклони бити перед старою бабою, Тиміш аж біля свого барака нехотячи признався, що файка Кирилихи виклепана з Довбушевої бартки й оббита сріблом із кулі, від якої загинув гордий опришок.

literary_fts · e4b5541c_c0182

Джерело: literary_fts

Переклад

гордий↔

proud (gratified, feeling honoured, feeling satisfied)proud (possessed of a due sense of what one is worth or deserves)

Джерело: dmklinger