горе

іменник · «1. Душевні переживання, печаль, смуток; протилежне радість. От у такім горі вернулася [Оксана] додому, ледве-ледве дійшла… (Кв.-Осн., II, 1956, 433); В безмовному горі вийняла [...»

Not in the practice pool yetЩе немає в наборі практики

Дані Атласу

Значення1 картка

Походженняочікує джерело

Морфологія8 форм

Написання і вимова3 джерела

Стилістикабез нотаток

Синонімія13 позицій

Омонімочікує джерело

Паронімочікує джерело

Фразеологія4 вирази

Приповідки17 приповідок

Стиль і нормаочікує джерело

Засвідченнялітературний корпус

Курспоза курсом

Переклад6 англ.

Wikimediaочікує джерело

Зовнішніочікує добірку

Значення

Курскурсова фраза / chunk

1. Душевні переживання, печаль, смуток; протилежне радість. От у такім горі вернулася [Оксана] додому, ледве-ледве дійшла… (Кв.-Осн., II, 1956, 433); В безмовному горі вийняла [...

Морфологія

іменник · 8 форм · VESUM

Форми
Форма	Позначка
горю	сер., давальний
горе	сер., кличний
горі	сер., місцевий
горю	сер., місцевий
горе	сер., називний
горем	сер., орудний
горя	сер., родовий
горе	сер., знахідний

Написання і вимова

Правопис: го́ре іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
Голоскевич, 1929: Го́ре, -ря, -рю, в го́рі (і в го́рю) Правописний словник Голоскевича (1929)
Орфоепія: го́ре [гореи] -р'а, м. (ў) -р'і Орфоепічний словник української мови

Синоніми та антоніми

Синоніми:

велике нещастя — в узагальненому знач.

НЕЩА́СТЯБІДА́ЛИ́ХОБЕЗГОЛО́В'ЯЗЛОвелике нещастя — в узагальненому знач.ДРА́МАТРАГЕ́ДІЯНАПА́СТЬНАХА́БАПЕНЯ́

зли́годні

Антоніми:

радістьщастя

Дані синонімів та антонімів показано з джерел маніфесту; звіряйте з контекстом перед уживанням. Джерела антонімів: services.ulif.org.ua · ulif.org.ua

Фразеологізми та сталі вирази

би́тий го́рем (ту́гою)

Який багато страждав, переживав; згорьований, засмучений. Коли він пригада її заплакану — горем биту,— його серце рветься від болю на часті (шматки) (Панас Мирний); Плавець, хоч горем битий і безсильний, Не потонув, а вибрався на сушу (І. Франко); Затих мій сивий (дідусь), битий тугою, Поник старою буй-головою (Т. Шевченко).

Фразеологічний словник української мови

з го́рем (з ли́хом) попола́м

З великими труднощами; ледве, насилу. В минулому тижні з горем пополам засіяв Василь свою нивку (І. Цюпа); З новим бульдозером Кузьма освоївся ще не зовсім, владарює над ним з горем пополам (О. Гончар); Змерзла ж (Маруся) то так, що зуб з зубом не зведе .. З лихом пополам прибігла додому (Г. Квітка-Основ’яненко); Бравий гусар Йоганн Шмідт, з лихом пополам відвоювавши на італійському фронті, .. втік із кавалерійського полку (З газети).

Фразеологічний словник української мови

з го́ря

Через обставини, пов’язані з переживаннями, несправедливістю, неприємностями, образою, неспокоєм і т. ін.; скривджений, ображений тощо. Ревнивий репортер, розгубившись остаточно і не знаючи, як він має припинити залицяння ревізора до дружини, “з горя” напився і лежав.., як то кажуть, без ніг (М. Хвильовий).

Фразеологічний словник української мови

(і) го́ря (нужди́) ма́ло кому і без додатка

1. Хто-небудь не переживає з приводу чогось, задоволений усім; добре комусь. — Зженеш нахабу (муху) з носа, а їй і горя мало — перейде на лоба (О. Ковінька); Десь притуливсь на припічку (цвіркун), пригрівся — й горя мало (О. Мисик); Чи будуть дощі іти, чи ні, йому (сотнику) нужди мало: не стане свого хліба, йому принесуть (Г. Квітка-Основ’яненко). 2. Хтось не звертає ні на що уваги; байдуже кому-небудь до чогось. — Усяка б дівка побоялась прийти сюди ніччю одна, а мені і горя мало!.. (С. Васильченко); Що ж стоять, не скаржаться, мов горя мало! (Леся Українка); Щира любов не приглядається, чи карі, чи чорні очі, .. чи біла шия, чи довга коса: їй до сього нужди мало (Г. Квітка-Основ’яненко).

Фразеологічний словник української мови