горизонт[горизо́нт]

горизо́нт -у, ч. 1》 Частина земної поверхні, яку можна бачити на відкритій місцевості; видноколо. || Те саме, що Лінія горизонту. || Частина неба, яка ніби схиляється до землі; небосхил. Лінія горизонту — межа (лінія), яка ніби відділяє небо від землі. 2》 чий, який, перен. Коло знань, ідей, інтересів. Горизонт планування — строк, на який розробляються плани, прогнози. Горизонт подій — замкнута поверхня, що обмежує область навколо чорної діри. Горизонт прогнозування — крайній строк, для якого прогнозування дійсне із заданою точністю. 3》 тільки мн., перен. Коло, сфера дій, можливостей. 4》 Шар води у річці або водоймі. 5》 Верства або товща гірських порід порівняно незначної грубизни, для якої характерні певні ознаки: однорідність складу порід, наявність певних решток викопних організмів і т. ін. Водоносний горизонт — однорідна пластова товща гірських порід, де постійно містяться води.

ГОРИЗО́НТ, у, ч. 1. Частина земної поверхні, яку можна бачити на відкритій місцевості; видноколо. Горизонт ширшає. Видно могутній бік Чатирдага, вкритий лісом, поміж вершків гір ховаються вузькі, замкнуті, чорні міжгір'я.., дна яких ми не можемо побачити (М. Коцюбинський); Море немов підіймалося звідкись знизу і синьою пеленою розкидалося на всю широчінь горизонту (В. Владко); У степах широких, у степах, Де хлібів хвилюється стіна, Горизонт весь грозами пропах (М. Гірник); // Те саме, що Лі́нія горизо́нту (див. лі́нія). А ондечки далеко, на горизонті полягли сизими хмарами ліски та гаї! (І. Нечуй-Левицький); Лінія прибою тяглась .. до горизонту (О. Ільченко); Я помiтив заграву i клуби диму над горизонтом (Р. Андріяшик); // Частина неба, яка на відкритій місцевості ніби торкається землі; небосхил. Пишу тобі листа, від часу до часу оглядаючись, чи вже зникли остатні хмари з горизонту (Леся Українка). 2. перен. Коло знань, ідей, інтересів; кругозір. – Її розмах до великого, погорда до дрібничковості, воля поширити свій горизонт і її добре серце .. дають мені запоруку, що ми будемо щасливі (О. Кобилянська); Не той тепер Іван Скрипаленко .. Горизонти власні розширює (Ю. Збанацький). 3. тільки мн., перен. Коло, сфера дій, можливостей. Чим більше думаєш над планом повісті, тим ширші горизонти відкриваються (М. Коцюбинський); Нові, широкі горизонти розкрилися перед Галичиною в ті дні, коли з властивою йому енергією виступив на арену літературної, громадської і наукової роботи Іван Франко (М. Рильський). 4. Висота води у річці або водоймі. Швидке заповнення викачаної води спостерігається в тих випадках, коли область живлення горизонту води розташовується значно вище, ніж рівень землі на ділянці розтину цього горизонту (із журн.). 5. Верства або товща гірських порід, для якої характерні певні ознаки: однорідність складу порід, наявність певних решток викопних організмів і т. ін. Протягом вегетації змінювався кількісний та якісний склад амінокислот, які більшою мірою адсорбувалися верхнім горизонтом ґрунту (з наук. літ.); Відомо, що змиті ґрунти мають неглибокий гумусовий горизонт (з наук.-попул. літ.); Тут горизонт лише до стелі, Та легко ходять шахтарі, Хоч горизонти в підземеллі Ніяк не ті, що на горі (Л. Дмитерко). △ (1) Водоно́сний горизо́нт – шар водопроникних гірських порід, насичений водою. Водоносні горизонти більшості районів на півдні України, навіть віддалених від морського узбережжя, дуже мінералізовані (з наук.-попул. літ.); Унаслідок несанкціонованих гірничих виробок було порушено водоносні горизонти, з яких вода потрапляє до питних колодязів місцевих жителів (з газ.); (2) Ілювіа́льний горизо́нт – шар ґрунту, в якому відкладається ілювій. У сірих ґрунтах під гумусовим горизонтом помітно білуваті плями, що змінюються на червоно-бурий, дуже щільний ілювіальний горизонт (з наук. літ.).