городець

іменник · «Зменш.-пестл. до горо́д. Катерина засміялася, розшукала лопату й граблі і пішла перекопувати свій городець (Перв., Материн.. хліб, 1960, 182).»

Not in the practice pool yetЩе немає в наборі практики

Дані Атласу

Значення1 картка

Походженняочікує джерело

Морфологія17 форм

Написання і вимова2 джерела

Стилістикабез нотаток

Синоніміяочікує джерело

Омонімочікує джерело

Паронімочікує джерело

Фразеологіяочікує джерело

Приповідкиочікує джерело

Стиль і нормаочікує джерело

Засвідченнялітературний корпус

Курспоза курсом

Перекладочікує джерело

Wikimediaочікує джерело

Зовнішніочікує добірку

Значення

Курскурсова фраза / chunk

Зменш.-пестл. до горо́д. Катерина засміялася, розшукала лопату й граблі і пішла перекопувати свій городець (Перв., Материн.. хліб, 1960, 182).

Морфологія

іменник · 17 форм · VESUM

Відмінювання
Відмінок	Однина	Множина
Називний	городець	городці
Родовий	городця	городців
Давальний	городцеві / городцю	городцям
Знахідний	городець	городці
Орудний	городцем	городцями
Місцевий	городцеві / городці / городцю	городцях
Кличний	городцю	городці

Написання і вимова

Правопис: горо́дець іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
Голоскевич, 1929: Горо́дець, горо́дця, -дцеві; -ро́дці, -дців Правописний словник Голоскевича (1929)

Літературні засвідчення

Багряний І. · Іван Багряний. Сад Гетсиманський · 1906

…Але не пішов вулицею, а пішов знову на обмин, знайомими вузенькими кривими перевалками. Обійшов ливарню й вийшов на пустирище. Потім левадами вийшов у той завулок, що виходив на головну, де на розі стояла його хата. Але він не пішов просто, а знайшов у паркані дірку і вліз із завулка у власний город. Власне не город, а городець. Городець був такий, як і колись, — порослий дрімучим лісом соняшників, кукурудзи; посередині глибока межа. У тій межі мала бути завжди "лоскотарка", якою мати лякала їх у дитинстві, щоб не ходили "красти" огірки-пуп'янки. "Лоскотарка" мала такого "злодія" схопити й залоскотати до смерті.…

literary_fts · e11e11b6_c0011