горох[горо́х]

горо́х -у, ч. 1》 Польова і городня трав'яниста рослина родини бобових з круглим насінням (горошинами). 2》 Насіння цієї рослини, що використовується для харчування.

ГОРО́Х, у, ч. 1. Польова і городня трав'яниста рослина родини бобових з круглим їстівним поживним насінням (горошинами) у стручках. Я поглядав на один город, що був з самого краю коло води. На тому городі росла цибуля, горох, картопля (В. Винниченко); Він сьогодні мав сам доорати недооране і задряпакувати [підпушити дряпаком] поле, на якому у Вербну неділю думав посіяти горох, а на Гликерю-гречкосійку – майову гречку (М. Стельмах); Горох вирощують не тільки на зерно, а й на зелений корм і силос (із журн.). 2. збірн. Насіння цієї рослини, що використовується для харчування. – Що ви варите на обід? – Варимо червоний борщ, а то більше кислу капусту та горох, квасолю або біб (І. Нечуй-Левицький); З Денисом спільну ми принаду засипали – Пшеницю, зварену уміло, та горох (М. Рильський). △ (1) Во́вчий горо́х – однорічна або багаторічна трав'яниста (рідше – кущова) рослина родини бобових. Вовчий горох має антивірусні властивості, завдяки чому його використовують як профілактичний засіб проти інфекцій (із журн.). ◇ (2) Горо́х з капу́стою, жарт. – що-небудь таке, в чому важко розібратися; щось невпорядковане, незрозуміле, наплутане і т. ін. Словом – горох з капустою, нічого не розбереш, що там діється. Кипить, мов в горшку (М. Коцюбинський); Лі́зти в чужи́й горо́х див. лі́зти; Лопа́тки́ в горо́сі див. лопа́тка; Наколоти́ти горо́ху з капу́стою див. наколо́чувати; Си́пати слова́ми [як (мов, ні́би і т. ін.) горо́хом] див. си́пати; (3) Як (мов, ні́би і т. ін.) горо́хом об (у) стіну́ (сті́нку), зневажл. – ніщо не діє, не впливає на когось, не реагує хтось на що-небудь; безрезультатно. – Чи я ж не вмовляла [Чіпку], чи я не благала?! – плаче Мотря. – Та що з того?.. Сказано: як об стіну горохом (Панас Мирний); – Діти он у нас ростуть. Що ти, кажу йому, дітям після себе зоставиш?.. Так що ж? Як у стінку горохом!.. (Панас Мирний); – Що я наговорюся їм .. мов об стіну горохом (Г. Хоткевич); Що вже йому не робили, як не соромили, а все як горохом об стіну (В. Кучер); – От бачиш, уже й до душі дійшло. .. А то було як об стінку горохом (П. Панч); – Вам кажи, не кажи – як об стінку горохом (А. Дімаров); Як (мов, ні́би і т. ін.) горо́хом си́пати / поси́пати див. си́пати; (4) Як (мов, ні́би і т. ін.) [той] горо́х при доро́зі (рідко при шляху́): а) (зі сл. жити, поживати і т. ін.) погано, бідно, неспокійно і т. ін. [Виборний:] Помагай-бі, Наталко! Як ся маєш, як поживаєш? [Наталка:] Живемо і маємося як горох при дорозі (І. Котляревський); [Старшина (до Пріськи):] Як поживаєш, серденько? [Пріська:] Як горох при дорозі (М. Кропивницький); – Так і жили, Іване, – аби день до вечора. Як той горох при дорозі (Д. Бедзик); б) у скрутному становищі, у важких умовах; беззахисний. Колись він [Лев] скрізь страшив, тепер у верболозі, Як той горох, мовляли, при дорозі, Хіба не схоче хто, той тільки не вскубне (Л. Глібов); Відповідь була сподіваною: – Хіба не знаєте вдовиного життя? Як горох при дорозі (В. Большак); в) (перев. зі сл. один, сам і т. ін.) який не має батьків, дітей чи близьких родичів; одинокий. От я так чисто сиротина, Росту, як при шляху горох: Без нені, без отця дитина (І. Котляревський); І зосталася одним одна, як горох при дорозі, як билина в полі (Панас Мирний); Те, що вона там живе сама, як горох при дорозі, його, безумовно, аж ніяк не турбувало (Ю. Збанацький); [Як (мов, ні́би і т. ін.)] чорт сім кіп горо́ху змолоти́в див. чорт.