гострити
Дані Атласу
Значення
1. Робити гострим (у 1 знач.). Лагодили [козаки] броню, гострили шаблі, насаджували на списи ратища і виливали кулі (Стор., І, 1957, 397); — Так ви, дідусю, лишайтеся коси клепа...
Морфологія
дієслово · 24 форми · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| гостритимем | майбутній, множина, 1 ос. |
| гостритимемо | майбутній, множина, 1 ос. |
| гостритимете | майбутній, множина, 2 ос. |
| гостритимуть | майбутній, множина, 3 ос. |
| гостритиму | майбутній, однина, 1 ос. |
| гостритимеш | майбутній, однина, 2 ос. |
| гостритиме | майбутній, однина, 3 ос. |
| гострено | |
| гострім | наказовий, множина, 1 ос. |
| гострімо | наказовий, множина, 1 ос. |
| гостріть | наказовий, множина, 2 ос. |
| гостри | наказовий, однина, 2 ос. |
| гострити | інфінітив |
| гострила | минулий, жін. |
| гострив | минулий, чол. |
| гострило | минулий, сер. |
| гострили | минулий, множина |
| гостримо | теперішній, множина, 1 ос. |
| гострим | теперішній, множина, 1 ос. |
| гострите | теперішній, множина, 2 ос. |
| гострять | теперішній, множина, 3 ос. |
| гострю | теперішній, однина, 1 ос. |
| гостриш | теперішній, однина, 2 ос. |
| гострить | теперішній, однина, 3 ос. |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| гостріте | наказовий, множина, 2 ос. |
| Форма | Позначка |
|---|---|
| гострить | інфінітив |
Написання і вимова
- Правопис
- гостри́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- Орфоепія
- гостри́ти [гостритие] гоустр'у, -риеш; нак. -ри, гоустр'іт' Орфоепічний словник української мови
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
гостри́ти (рідше точи́ти) зу́би, несхв
1. на кого, рідше проти (супроти) кого. Прагнути заподіяти комусь прикрість, шкоду і т. ін.; гніватися на когось. — Ну, вже я на того Стецька гострю зуби. Прохав бісового квакала зорати ниву ще з осені,— ніколи — каже (Панас Мирний); — На Полтавщину нема вороття. Там на мене управитель зуби гострить, закатує (П. Кочура); Дійшло до його вух, що бояри знов гострять супроти нього зуби (А. Хижняк); — Я тебе наскрізь бачу. Давно ви точите зуби на Борзня, ось тепер і радієте, що звели з ним рахунки (Ю. Бедзик).
Фразеологічний словник української мовигостри́ти зу́ба
Здається, ніхто не гострив на нього зуба (З газети). 2. на кого—що і без додатка. Прагнути здобути чиюсь прихильність або заволодіти ким-, чим-небудь; посягати. Батьки та матері гострили на його зуби, як на корисного жениха (Панас Мирний); Чи був же хоч один з них (парубків), щоб не гострив зубів на неї (дівчину) (Г. Квітка-Основ’яненко); Не гостри зубів на чужеє (М. Номис); — Ми підемо шарпати кримські береги, коли Жолкевський точить зуби на нашу волю! (З. Тулуб); Почулися слова (Христі): — Ви, отче, як вовк. Де вглядите (побачите) овечку, вже й зуби точите (В. Речмедін).
Фразеологічний словник української мовиостри́ти зу́би, діал
Нехай собі не острить зуби на батькове добро (І. Франко). 3. на що. Прагнути одержати вигоду з чогось. В похоронному закладі .. не мають прейскуранта .. Для Клавди ясно, що вони вже п’ять днів гострять зуби на похорон у Річинських (Ірина Вільде); Керівництво “гострить зуби” на обчислювальну техніку, роздобуту з неймовірними труднощами .. Можливості її використання уявляє туманно, та дуже вже хочеться відрапортувати про виконання (чергової) постанови про впровадження комп’ютерів (З журналу).
Фразеологічний словник української мовигостри́ти (рідше точи́ти, наго́стрювати і т. ін.) ніж (меч, соки́ру тощо) на кого—що і без додатка, несхв
Виношувати якісь недобрі наміри щодо когось, чогось; замишляти щось. А той нишком у куточку Гострить ніж на брата (Т. Шевченко); Тим часом над Європою насувалися хмари, вирувала буря. Вже рвався до влади Гітлер, Муссоліні гострив ніж на Абіссінію (З газети); (Зося:) Сава його (Гната) так любить, а він на Саву ножа гострить (І. Карпенко-Карий); (Монтаньяр:) Хто хоче буть республіканцем добрим, хай гострить меч на Брута перш за все (Леся Українка); Прожив життя тихе, богобоязливе, ні на кого він меча не гострив, не важили й сусіди на нього (Б. Федорів); Закликав (Т. Шевченко) громадою обух сталить, сокиру гострити на проклятих тиранів (П. Тичина); Гриб Боровик насупився .. і рубонув, як завше, без підтексту: — Нащо на добре діло гострити сокиру? (М. Стельмах); (Яків:) Не помічав, щоб Віктор точив на тебе ніж (П. Автомонов); Дарма палій війни нагострює сокиру і атомом своїм погрожує дарма (І. Гончаренко).
Фразеологічний словник української мовиЛітературні засвідчення
Уже пора б йому йти гострити на завтра свою розкопницьку лопатку, однак він усе ще не відходив від Інни.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger