го

вигук · «Оклик, що вживається при бажанні привернути чию-небудь увагу. — Го! Я знаю, ви любите коників! (Вовчок, І, 1955, 385); — Го, го, го, аж так тонко співаєш! — скрикнув.. пан Субот...»

Not in the practice pool yetЩе немає в наборі практики

Дані Атласу

Значення1 картка

Походженняочікує джерело

Морфологія15 форм

Написання і вимова1 джерело

Стилістикабез нотаток

Синоніміяочікує джерело

Омонім1 позиція

Паронімочікує джерело

Фразеологіяочікує джерело

Приповідкиочікує джерело

Стиль і нормаочікує джерело

Засвідченнялітературний корпус

Курспоза курсом

Перекладочікує джерело

Wikimediaочікує джерело

Зовнішніочікує добірку

Значення

Курскурсова фраза / chunk

Оклик, що вживається при бажанні привернути чию-небудь увагу. — Го! Я знаю, ви любите коників! (Вовчок, І, 1955, 385); — Го, го, го, аж так тонко співаєш! — скрикнув.. пан Субот...

Морфологія

вигук · 15 форм · VESUM

Форми
Форма	Позначка
го
го	сер., давальний
го	сер., кличний
го	сер., місцевий
го	сер., називний
го	сер., орудний
го	сер., родовий
го	сер., знахідний
го	множина, давальний
го	множина, кличний
го	множина, місцевий
го	множина, називний
го	множина, орудний
го	множина, родовий
го	множина, знахідний

Написання і вимова

Правопис: го 1 вигук незмінювана словникова одиниця го 2 іменник середнього роду гра Орфографічний словник української мови

Омоніми

го² (іменник, сер. р.) — Настільна гра для двох партнерів, що виникла в Китаї більше двох тисяч років тому.

Омоніми показано за нумерованими словниковими заголовками; звіряйте значення з контекстом. Джерела омонімів: services.ulif.org.ua

Літературні засвідчення

Андрухович Ю. · Юрій Андрухович. Дванадцять обручів · 1960

У відомому листі Бруно Шульца до Антуанети Шпандауер, датованому березнем власне 28 го, знаходимо, наприклад, цілком виразний пасаж про те, що "Дрогобич уже здригнувся неодноразово від його [Антонича] диких витівок.

literary_fts · cbf65c13_c0101

Джерело: literary_fts