графіка[гра́фіка]

гра́фіка -и, ж. 1》 Вид образотворчого мистецтва, основним зображальним засобом якого є малюнок, виконаний на папері, тканині і т. ін. олівцем, пером, пензлем, вуглиною або відтиснутий на папері зі спеціально підготовленої форми; твори цього мистецтва. 2》 лінгв. Письмові чи друковані знаки, що відбивають звуки мови, інтонацію і т. ін., зображення живої мови письмовими знаками. || Розділ вчення про різні системи письмових або друкованих знаків, літер. Векторна графіка — графіка з поданням зображення у вигляді сукупності відрізків прямої (векторів). Інтерактивна графіка спец. — організація роботи графічної системи, яка дозволяє користувачеві динамічно (у діалозі) керувати вмістом зображення, його формою, розмірами та кольором. ** Комп'ютерна графіка — сукупність методів та способів перетворення даних у графічне зображення і графічного зображення в дані. Координатна графіка — комп'ютерна графіка, в якій зображення генерується за допомогою команд візуалізації та координат. Пасивна графіка — організація роботи графічної системи, за якою дисплей використовується для виведення зображень без втручання користувача. Растрова графіка — комп'ютерна графіка, в якій зображення генерується з масиву пікселів. Символьна графіка — побудова графічних зображень на екрані дисплея або на папері з текстових літер та спеціальних символів.

ГРА́ФІКА, и, ж. 1. Вид образотворчого мистецтва, основним зображальним засобом якого є малюнок, виконаний штрихами, контурними лініями, плямами, точками на папері, тканині і т. ін. олівцем, пером, пензлем, вуглиною або відтиснутий на папері зі спеціально підготовленої форми; твори цього мистецтва. Серед консультантів комісії – спеціалісти по металу, тканинах, книжках, графіці, живопису, кераміці, досвідчені художники-реставратори (А. Михайленко); В простінку між двох одчинених на вулицю вікон .. висів оксамитний пейзаж Бурачека, .. барокова графіка Нарбута (В. Домонтович); Графіка митця зачаровує, залишаючи у свідомості цілу гаму змішаних образів та відчуттів (з газ.). 2. лінгв. Письмові чи друковані знаки, що відбивають звуки мови, інтонацію і т. ін.; зображення живої мови письмовими знаками. У сербохорватській мові було прийнято дві графіки: у сербів та чорногорців (як і у македонців) – кирилиця, у хорватів та боснійців (як і словенців) – латиниця (з навч. літ.); // Знаки, які використовуються для запису музики. Для того, щоб точно записувати народну музику – пісні, думи, танці, інструментальні твори тощо, – потрібно добре знати нотну графіку (з наук. літ.); // Розділ мовознавства, що вивчає різні системи письмових або друкованих знаків, літер. Головний принцип української графіки – одна буква передає один звук, але навіть числове співвідношення звуків і букв (38 звуків і 33 букви) показує, що цей принцип може порушуватися (з навч. літ.). △ (1) Ве́кторна гра́фіка – вид комп'ютерної графіки, метод створення зображення у вигляді сукупності геометричних примітивів (точок, ліній, кривих і т. ін.), тобто об'єктів, які можна описати математичним рівнянням. Базовим елементом векторної графіки є лінія, представлена відрізками прямих (вектори) і відрізками стандартних геометричних кривих, форма і розташування яких описується математичною формулою (з навч. літ.); Текстовий редактор має інструменти для роботи з об'єктами векторної графіки (з навч. літ.); При зміні масштабу зображення векторної графіки не втрачає своєї якості (із журн.); (2) Кири́лична гра́фіка – одна з двох давніх систем слов'янського письма, використовувана в сучасній українській, російській, білоруській, болгарській, македонській, сербській та деяких інших мовах; кирилиця. Графічною основою писемності Київської Русі була досконала кирилична графіка, але відомим було й глаголичне письмо (з наук. літ.); (3) Комп'ю́терна гра́фіка – вид діяльності, в якій використовують комп'ютери для створення, оцифровування, оброблення, візуалізації графічних зображень; результат такої діяльності. Майже всі фірми з виробництва реклами пропонують увести у відео елементи комп'ютерної графіки (з газ.); (4) Ра́строва гра́фіка – вид комп'ютерної графіки, метод створення зображення у вигляді растру, комбінації різнокольорових точок (пікселів), впорядкованих у рядки і стовпці. При збільшенні зображення растрової графіки чіткіше і виразніше проявляється зернистість, тому, на відміну від векторної графіки, таке зображення має найбільшу якість у натуральну величину (з навч. літ.); На принципах растрової графіки базується робота екрана дисплея, а також лазерних і струминних принтерів (із журн.).