громити
Дані Атласу
Значення
гро́млять; недок., перех. 1. Руйнувати, розбивати, знищувати що-небудь. Востаннє перед цим Яресько бачив Наталку років за два тому в Асканії, коли було скинуто царя і навколишні...
Морфологія
дієслово · 24 форми · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| громитимем | майбутній, множина, 1 ос. |
| громитимемо | майбутній, множина, 1 ос. |
| громитимете | майбутній, множина, 2 ос. |
| громитимуть | майбутній, множина, 3 ос. |
| громитиму | майбутній, однина, 1 ос. |
| громитимеш | майбутній, однина, 2 ос. |
| громитиме | майбутній, однина, 3 ос. |
| громлено | |
| громім | наказовий, множина, 1 ос. |
| громімо | наказовий, множина, 1 ос. |
| громіть | наказовий, множина, 2 ос. |
| громи | наказовий, однина, 2 ос. |
| громити | інфінітив |
| громила | минулий, жін. |
| громив | минулий, чол. |
| громило | минулий, сер. |
| громили | минулий, множина |
| громимо | теперішній, множина, 1 ос. |
| громим | теперішній, множина, 1 ос. |
| громите | теперішній, множина, 2 ос. |
| громлять | теперішній, множина, 3 ос. |
| громлю | теперішній, однина, 1 ос. |
| громиш | теперішній, однина, 2 ос. |
| громить | теперішній, однина, 3 ос. |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| громіте | наказовий, множина, 2 ос. |
| Форма | Позначка |
|---|---|
| громить | інфінітив |
Написання і вимова
- Правопис
- громи́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
ве́рга́ти (ки́дати) громи́ на кого і без додатка
Дуже гніватися на кого-небудь, лаяти когось; бурхливо виявляти своє незадоволення, роздратування. Командуючий окупаційною армією мав підстави рвати й метати, мав причини вергати громи (Ю. Смолич); (Любов (здержано):) О, ви герої! Раді кидати громи з свого м’якого кубельця на тих, кому доля ніякого притулку не дала (Леся Українка); — Ви, шановний добродію... не раз... кидали громи на нелюбих вам поетів і артистів (І. Франко).
Фразеологічний словник української мовимета́ти громи́ і (та) бли́скавки на кого—що, проти кого—чого і без додатка
1. Гнівно, роздратовано говорити, писати про кого-, що-небудь; критикувати, лаяти когось. Преса метала громи і блискавки на “недоварених студентів”, що посміли зняти руку на громадський спокій (П. Колесник); І Панас Максимович знову почав метати громи й блискавки на непокірного сина… (В. Минко); Отець Хрисантій і досі метав громи та блискавки на клятвовідступника Поцілуйка (М. Стельмах).
Фразеологічний словник української мовибли́скавки мета́ти
Він блискавки метав, Повчав мене сердито (В. Іванович).
Фразеологічний словник української мовимета́ти грім і бли́скавку
Губернатор метав грім і блискавку. Таким Оух ще не знав його (Я. Стецюк); Чи варто було метати грім і блискавку проти… всього вчення про гормони рослин у цілому..? (Вибр. праці М. Г. Холодного). 2. Поглядом виражати гнів, обурення, незадоволення; сердито дивитися. Закидайло войовниче поблискував хворобливими оченятами, метав громи й блискавки (Ю. Збанацький).
Фразеологічний словник української мовиЛітературні засвідчення
Не йому вже вести її в походи, не йому громити ворога з академічних трибун.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: kaikki/Wiktionary (CC BY-SA 3.0)