гріти
Дані Атласу
Значення
1. перех. і неперех. Передавати своє тепло. Ось Сонечко зійшло, і світить нам, і гріє (Греб., 1,1957, 50); Білі цуцики гуляють на соломі, Сонце гріє мордочки смішні (Рильський, ...
Морфологія
дієслово · 23 форми · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| грітимем | майбутній, множина, 1 ос. |
| грітимемо | майбутній, множина, 1 ос. |
| грітимете | майбутній, множина, 2 ос. |
| грітимуть | майбутній, множина, 3 ос. |
| грітиму | майбутній, однина, 1 ос. |
| грітимеш | майбутній, однина, 2 ос. |
| грітиме | майбутній, однина, 3 ос. |
| гріто | |
| гріймо | наказовий, множина, 1 ос. |
| грійте | наказовий, множина, 2 ос. |
| грій | наказовий, однина, 2 ос. |
| гріти | інфінітив |
| гріла | минулий, жін. |
| грів | минулий, чол. |
| гріло | минулий, сер. |
| гріли | минулий, множина |
| гріємо | теперішній, множина, 1 ос. |
| грієм | теперішній, множина, 1 ос. |
| грієте | теперішній, множина, 2 ос. |
| гріють | теперішній, множина, 3 ос. |
| грію | теперішній, однина, 1 ос. |
| грієш | теперішній, однина, 2 ос. |
| гріє | теперішній, однина, 3 ос. |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| гріть | інфінітив |
Написання і вимова
- Правопис
- грі́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Грі́ти, грі́ю, грі́єш; грі́тий Правописний словник Голоскевича (1929)
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
грі́ти (рідше нагріва́ти) / нагрі́ти (погрі́ти) ру́ки
1. на (в) чому, при чому, біля (побіля) чого і без додатка. Нечесно, незаконно збагачуватися; наживатися. Віддавна вже гріли руки при бориславській нафті та при бориславському воску (І. Франко); Гріли руки пишні дуки Побіля народу (М. Чернявський); Гріла руки на чужій праці, набивала кишені золотом розбещена княгиня (З газети); — Дехто легкого життя забажав, є людці, які руки нагрівають на труднощах (Н. Рибак); Катерина чула, за яку “ідею” карався до війни староста,— він добре нагрів руки в сільській кооперації (Д. Бедзик); Не лишнє (зайве) б у баби замки потрусить Та руки в калитці погріти (Л. Боровиковський). 2. перев. на чому. Мати вигоду. — Ні! — передумав старший патрульний.— Підете ви обоє! Бачу, тут одна сторона на цьому хоче нагріти руки (П. Автомонов).
Фразеологічний словник української мовигрі́ти зу́би на со́нці, жарт
Проводити час у несерйозних розмовах (перев. надворі). Гріють зуби на сонці (сказано про жіноту, що весною, в свято, посідали під тином і скрекочуть собі) (Укр.. присл..); Любить-бо моя Мартоха гріти зуби на сонці, якби могла, то свою балачку сороці на хвості пов’язала б, щоб сорока розносила (Є. Гуцало).
Фразеологічний словник української мовигрі́ти ко́ло се́рця що
Потай виношувати (якісь плани, наміри і т. ін.); замишляти. Грів (чоловік) коло серця свої хижацькі заміри (Панас Мирний); Він носив і грів коло серця свою найзаповітнішу мрію, сказати про яку не наважувався нікому (З журналу).
Фразеологічний словник української мовигрі́ти / нагрі́ти чу́ба ( рідше чупри́ну, ло́ба)
1. над чим, за чим і без додатка. Витрачати багато сил і енергії, старанно виконуючи якусь роботу; тяжко, виснажливо працювати. — Тут (на цій дорозі) мені щоразу доводилося гріти чуба. Вставай, бувало, з веломашини і пхайся на гору одинадцятим номером (О. Гончар); Півдня (Мар’ян) довбав гору, вивертав каміння й пускав у долину, а дрібні камінці вигортав лопатою.. І грів чуба над омшаником, що, можливо, буде зовсім не потрібний (С. Чорнобривець); Доки вони гріють чуби за роботою, Кулик, всівшись на порозі, голосно ділиться з селянами своїми думками (О. Гончар); Нащо, про що тобі над цим чуприну гріть? (П. Гулак-Артемовський); — Ох, і понамітало ж! Це нам завтра доведеться чуба нагріти (А. Головко); Скриня була важка, неповоротка, і чоловіки добре нагріли чуби, поки установили її на місце (Ю. Яновський); Порався він, порався, поки добре чуприну нагрів (Марко Вовчок); Тож Олег та Степанко, а особливо сам від’їжджаючий, нагріли лоби, поки втиснули все те до тісного купе (Ю. Збанацький).
Фразеологічний словник української мовиПриповідки
Так буде нас гріти, що аж буде кров цюріти
Буде сильно знущатися над нами.
Приповідки або українсько-народня філософіяЛітературні засвідчення
Зизавий Ростик чекав на дверях, і, щойно хлопці з коровою перевалили через поріг, заходився, мов для породіллі, квапливо гріти воду на пристрої власного винаходу, що його він — залежно від того, яким пальним начиняв: гасом, вугіллям чи й просто шматочками автомобільних шин (як на Ростика, то шини горіли найкраще), — називав примусом або летючою піччю, хоч не втаємниченому у винахідництві стихію окові,…
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger