гріх
Дані Атласу
Значення
1. рел. Порушення релігійно-моральних догм, настанов і т. ін. [Єпископ:] З нас кожен і без сповіді простив би вину супроти нього. Я питаю про гріх супроти бога (Л. Укр., II, 195...
Морфологія
іменник · 18 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | гріх | гріхи |
| Родовий | гріха | гріхів |
| Давальний | гріхові / гріху | гріхам |
| Знахідний | гріх / гріха | гріхи |
| Орудний | гріхом | гріхами |
| Місцевий | гріхові / гріху / грісі | гріхах |
| Кличний | гріху | гріхи |
Написання і вимова
- Правопис
- гріх іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Гріх, гріха́, -хо́ві, у -ху́; гріхи́, -хі́в Правописний словник Голоскевича (1929)
- Орфоепія
- [гр'іх] -ха, м. (на) -ху, мн. -хи, -х'іў Орфоепічний словник української мови
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
бра́ти / взя́ти гріх (рідко гріха́) на (свою́) ду́шу (на се́бе)
1. Діяти проти власної совісті, прийнятих норм моралі; робити щось несхвальне. — Ти знаєш, може, та, що цю спідницю носила, лежить під землею, .. я доношую це рам’я… мучуся… беру гріх на себе… (Панас Мирний); Колись робили на пана прихватком, а тепер робимо вже прихватком на себе, або вночі, коли місячно. Беремо гріх на душу — робимо ще й у неділю: великий гріх! Та що зробиш, коли зерно сиплеться, треба рятувати (М. Лазорський); — Піди лишень до Галі та поговори з нею хорошенько по-своєму ..— Казав пан — кожух дам, та й слово його тепле. І я тільки гріх на душу візьму (Т. Шевченко); — Грішниця я,— буркотіла стара.— Але не можу, дівонько, ще й такий гріх узяти на себе. Не можу, саму молодою ошукано такечки (Я. Баш).
Фразеологічний словник української мовиприйня́ти гріх на ду́шу
Каюсь, що прийняла гріх на душу. Так довго не писала. Тепер буду виправлятися (З газети). 2. Чинити злочин, убивати кого-небудь. Лежать вони десь отам порубані, в лантухах на дно річки пішли. І це все Ганна? Такого гріха не побоялася на душу взяти? (О. Гончар). 3. жарт. Нести моральну відповідальність за кого-небудь, за чиїсь вчинки, дії. Глянув Варава на близнят і враз рішуче вдарив рукою по своїй сквирській смушевій шапці.— Їдьте, хлопці, до мене! — Як це? — виривається в Левка.— Просто. Беру гріх на свою душу (М. Стельмах).
Фразеологічний словник української мовивідійти́ / відхо́дити від гріха́
Запобігти якомусь осудливому вчинку; не допустити, відвернути що-небудь небажане, неприємне. Роман чує, як буйний гнів кидається йому в руки і голову, і, щоб відійти від гріха, швидко обертається і вилітає з нечистої, тісної од всякого добра кімнати (М. Стельмах).
Фразеологічний словник української мовивпада́ти (вхо́дити) / впа́сти (увійти́) в гріх
Робити щось заборонене певними етичними нормами. Пана гетьмана ніхто не спокушує ламати присяги, і ми, старшини, теж не мислимо впадати в такий гріх (М. Лазорський); Коли ж ти увійшла в гріх, дам карбованця, щоб до якоїсь чаклунки сходила (М. Стельмах).
Фразеологічний словник української мовиПриповідки
Без гріху не проживеш
Поки чоловік живе, поти все зробить якесь лихо.
Приповідки або українсько-народня філософіяВідпусти, Боже, гріха, в кого жінка лиха
Життя з лихою жоною заслугує на прощення гріхів.
Приповідки або українсько-народня філософіяГріх — гріхом, а сміх — сміхом
З поважних справ не смійся, і жарту не бери поважно.
Приповідки або українсько-народня філософіяГріх не личком звязати, та під лавку сховати
Гріхом не треба легковажити, бо гріх непокоїть сумління.
Приповідки або українсько-народня філософіяГріх то є неспасенний, їсти пиріг немащений
При їді, коли подали пироги не добре помащені.
Приповідки або українсько-народня філософіяГріх у міх, а з верха буком
Не звертай уваги на гріх, роби аби тобі було добре.
Приповідки або українсько-народня філософіяДаруй, Боже, гріха, коли натура лиха
Оправдувався чоловік, який негоден опертись спокусі.
Приповідки або українсько-народня філософіяДе багато бесіди буває, там гріх собі місця шукає
Довгі бесіди мають у собі і частину брехні, а це доводить до сварки, а то й бійки.
Приповідки або українсько-народня філософіяДо гріхів батьків, не додавай своїх
Коли предки твої коїли лихо, то ти подібного не роби.
Приповідки або українсько-народня філософіяЗ чого сміх, за те гріх
Гріхом є насміхатись з когось.
Приповідки або українсько-народня філософіяМовчи глуха, а буде менше гріха
Як добре не чув то і не говори, бо гріх брехати.
Приповідки або українсько-народня філософіяНевідомість гріха не чинить
Несвідомо поповнене зло, не уважається гріхом.
Приповідки або українсько-народня філософіяНема гріха без покути
Коли чоловік зарікається не робити більше лиха, то й гріх прощений.
Приповідки або українсько-народня філософіяНе те гріх, що в рот піде, а те, що з рота вийде
їда не осквернює нікого, а обжирство, пиянство, проклони та обмова.
Приповідки або українсько-народня філософіяНе то гріх, що в губу входить, а то гріх, що з губи виходить
Наука христіянської церкви. їжа і напиток не осквернює людини, а лиха бесіда, та обжирство і піянство.
Приповідки або українсько-народня філософіяОдин гріх відчиняє двері другому
Зробивши одне лихо, то на друге скоріш зважишся.
Приповідки або українсько-народня філософіяХто вистерігається малих гріхів, той і великих не робить
Хто вистерігається малого лиха, той і великого не зробить.
Приповідки або українсько-народня філософіяХто на гріх уважає, той нічого не має
Хто боїться гріху, той нічого мати не буде.
Приповідки або українсько-народня філософіяХто пливає у гріхах, той утопиться у смутку
За лихі діла, кара прийти мусить.
Приповідки або українсько-народня філософіяГріх непростимий їсти пиріг немащений
Жарт при їді, коли забули помастити пироги.
Приповідки або українсько-народня філософіяДо гріхів наших предків не додаваймо своїх
Якщо наші предки робили щось погане, то ми не повинні поступати так само.
Приповідки або українсько-народня філософіяКожен гріх кінчиться карою
Нагадують про неминучість кари.
Приповідки або українсько-народня філософіяПрости, Боже, гріха, коли душа лиха
Виправдовується перед Богом чоловік, який вчинив гріх.
Приповідки або українсько-народня філософіяСогрішили попи за наші гріхи
І попи не є святими.
Приповідки або українсько-народня філософіяХто без гріха — киньте каменем
Немає безгрішних людей.
Приповідки або українсько-народня філософіяЧужі гріхи чоловік розсіває, як полову, а свої ховає, як крадену річ
Дуже швидко обмовляє інших, а свої гріхи намагається приховати.
Приповідки або українсько-народня філософіяЯк на гріх, то й граблі стріляють
Коли щось ма$ статися, то воно станеться навіть за найбільш безпечних обставин.
Приповідки або українсько-народня філософіяЛітературні засвідчення
…(наче Ріточка за ці роки хоч на одну зморшку постаріла!), то її тендітні для найпалкішого милування створені плечі (а лице, а талія, а хода!), які вона залюбки показувала світові Божому, пам'ятаючи євангельську притчу — не закопувати в землю скарби, бож хіба вільно і чи не гріх ховати від людей подібну красу? — на заздрість репаним бабищам, які не лише нехтували очевидністю, безглуздо й затято твердячи, ніби в Ріточки плечі в ластовинні, та ще й деформовані від старости, коли вона виглядала молодшою і, очевидна річ, незрівнянно вродливішою за…
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger