грішний
Дані Атласу
Значення
1. Який наробив гріхів (у 1 знач.). — Нехай же мати божа прощає мене, грішну, що я свойому рідному братику лихо наплакала! (Вовчок, І, 1955, 18); [Єлизавета:] О ні, мій отче… за...
Морфологія
прикметник · 32 форми · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| грішній | жін., давальний |
| грішна | жін., кличний |
| грішній | жін., місцевий |
| грішна | жін., називний |
| грішною | жін., орудний |
| грішної | жін., родовий |
| грішну | жін., знахідний |
| грішному | чол., давальний |
| грішний | чол., кличний |
| грішнім | чол., місцевий |
| грішному | чол., місцевий |
| грішний | чол., називний |
| грішним | чол., орудний |
| грішного | чол., родовий |
| грішного | чол., знахідний |
| грішний | чол., знахідний |
| грішному | сер., давальний |
| грішне | сер., кличний |
| грішнім | сер., місцевий |
| грішному | сер., місцевий |
| грішне | сер., називний |
| грішним | сер., орудний |
| грішного | сер., родовий |
| грішне | сер., знахідний |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| грішная | жін., кличний |
| грішная | жін., називний |
| грішную | жін., знахідний |
| грішнеє | сер., кличний |
| грішнеє | сер., називний |
| грішнеє | сер., знахідний |
| грішнії | множина, кличний |
| грішнії | множина, називний |
| грішнії | множина, знахідний |
Написання і вимова
- Правопис
- грі́шний прикметник Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Грі́шний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929)
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
грі́шна вода́, жарт
Горілка. — Запрошую вас сьогодні на свято, сусіде.— А грішна вода буде? — питає сусід (О. Гончар). грі́шне ді́ло, заст., жарт. Що-небудь осудливе, не зовсім законне або узвичаєне. Впіймавшись десь на грішному ділі, старшина намагався будь-що перейняти всю вину на себе, вигородити свого командира (О. Гончар).
Фразеологічний словник української мовигрі́шним ді́лом, розм
1. Уживається як визнання власної чи чиєїсь провини, допущеної помилки і т. ін. — Я, коли прочитав копію твого зізнання, грішним ділом, гадав, що ти щось думав (М. Стельмах); — А я, грішним ділом, думав, що ти малий ще, а виходить, що маю сина — активного культурного діяча сільської просвіти (А. Іщук). 2. Уживається як форма вибачення (вибачайте, перепрошую). Мій Діденко не витримав, та таки, грішним ділом,— як лайнеться (Ю. Яновський); — Їжте, пийте, та не подумайте, грішним ділом, що таке може тривати щодня (В. Земляк).
Фразеологічний словник української мовиноси́тися як (мов, ні́би і т. ін.) чорт із грі́шною душе́ю перев. з ким
Приділяти надмірну увагу чомусь незначному. Василинка вислухала, як ластівка потрапила до твоїх рук, і поспитала: — А чого ти носишся з нею як чорт із грішною душею? (Є. Гуцало).
Фразеологічний словник української мовипереплу́тувати (плу́тати) / переплу́тати (сплу́тати) грі́шне з пра́ведним
Змішувати все хороше і погане; неправильно розуміти що-небудь. Це, шановний Анатолію Филимоновичу, ви сплутали грішне з праведним. З “Мальмьо” грає чехословацький “Спартак” на Кубок чемпіонів (М. Білкун).
Фразеологічний словник української мовиЛітературні засвідчення
…лад, — відверто звинуватив Панаса в поганстві, що той так само рішуче заперечив, покликавшися на довгу ланку своїх прадідів, які завжди боронили християнську віру, гинучи за неї на палях, кострищах, у в'язницях, а з такого спадку нехай і зовсім незначна дещиця, — на більше, він, грішний чоловік, і не заслуговує, — мусіла перепасти і йому, Кадилові), — аж згодом, коли в Панаса підросла купа дітей, і всі вони, замість Сибіру, крім старших двох, випадково опинилися в Міттенвальдському таборі, він запропонував жінці взяти церковний шлюб і нарешті відсвяткувати, як…
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger