губа

іменник · «1. Кожна з двох шкірно-м’язових рухомих складок, що утворюють краї рота у людей і тварин. Юзя нагнулась над книжкою, і губи.. почали тремтіти (Л. Укр., III, 1952, 642); Кінь, по...»

Not in the practice pool yetЩе немає в наборі практики

Дані Атласу

Значення1 картка

Походженняочікує джерело

Морфологія15 форм

Написання і вимова2 джерела

Стилістикабез нотаток

Синонімія7 позицій

Омонім2 позиції

Паронімочікує джерело

Фразеологія4 вирази

Приповідки10 приповідок

Стиль і нормаочікує джерело

Засвідченнялітературний корпус

Курспоза курсом

Переклад1 англ.

Wikimediaочікує джерело

Зовнішніочікує добірку

Значення

Курскурсова фраза / chunk

1. Кожна з двох шкірно-м’язових рухомих складок, що утворюють краї рота у людей і тварин. Юзя нагнулась над книжкою, і губи.. почали тремтіти (Л. Укр., III, 1952, 642); Кінь, по...

Морфологія

іменник · 15 форм · VESUM

Відмінювання
Відмінок	Однина	Множина
Називний	губа	губи
Родовий	губи	губ / губів
Давальний	губі	губам
Знахідний	губу	губи
Орудний	губою	губами
Місцевий	губі	губах
Кличний	губо	губи

Написання і вимова

Правопис: губа́ 1 іменник жіночого роду частина обличчя * Але: дві, три, чотири губи́ губа́ 2 іменник жіночого роду поширена назва морських заток на Півночі Росії * Але: дві, три, чотири губи́ губа́ 3 іменник жіночого роду округа в Московській Русі * Але: дві, три, чотири губи́ іст. Орфографічний словник української мови
Голоскевич, 1929: Губа́, губи́; гу́би, губі́в Правописний словник Голоскевича (1929)

Синоніми та антоніми

Синоніми:

частина водного простору, що вдається в сушу

ЗАТО́КАчастина водного простору, що вдається в сушуБУ́ХТАневелика глибока морська затокаЛАГУ́НАнеглибока морська затокаЛИМА́Нзатока з морською водою в гирлі річкиСАГА́річкова затокаФІО́РДдовга й вузька морська затока з високими стрімкими берегами, звичайно на півночіЛУКОМО́Р'Я

Дані синонімів та антонімів показано з джерел маніфесту; звіряйте з контекстом перед уживанням.

Омоніми

губа² (іменник, жін. р.) — На Півночі СРСР — поширена назва заток, які глибоко вдаються в сушу.губа³ (іменник, жін. р.) — У Московській Русі — адміністративно-територіальна округа, що пізніше відповідала повітові.

Омоніми показано за нумерованими словниковими заголовками; звіряйте значення з контекстом.

Фразеологізми та сталі вирази

ду́ти гу́бу (мо́рду)

Чванитися, пихато поводитися. Новими чванились шапками, І ратник всякий губу дув (І. Котляревський); Дме морду, що й граблями носа не дістанеш! (Укр.. присл..).

Фразеологічний словник української мови

відставля́ти гу́бу

Дивіться, скільки пошани має в селі голова Петрюк!.. А директор товариш Журяк!.. Але ж вони не відставляють губу!.. (В. Бабляк).

Фразеологічний словник української мови

душа́ (губа́) не з лопу́цька в кого, чия

Хто-небудь наділений позитивними рисами; сміливий, принциповий. Люблю я таких людей, завзятих і проклятих, щоб душа в них була не з лопуцька (Ю. Яновський); — Спи спокійно, хлопче! — додав він (дяк), трохи помовчавши… Ми теж не ликом шиті, і душа в нас не з лопуцька (В. Шевчук).

Фразеологічний словник української мови

душа́ із лопу́цька

Невже він (Данило) такий боягуз, невже його душа із лопуцька? (М. Стельмах); Маковею,— спокійно вів Роман.— .. Ти .. в боях авторитет здобув.. Але ж молодий та ласий на все, що в очі б’є! — А що ж, по-твоєму, в мене душа з лопуцька? (О. Гончар).

Фразеологічний словник української мови