Лексикон · A-Я · Г
гусеня[гусеня́]
іменник · [ɦʊseˈnʲa] · «baby goose, gosling»
✓ Питома українська лексикаCEFR C1 · орієнтовноNot in the practice pool yetЩе немає в наборі практики
Питома українська лексика
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
готовоЗначення2 картки
готовоПоходженняFrom archaic or dialectal гусь + -еня́, from Proto-Slavic *gǫ̑sь.
готовоМорфологія15 форм
готовоНаписання і вимова2 джерела
готовоСтилістиказахист питомості
очікуєСиноніміяочікує джерело
очікуєОмонімочікує джерело
очікуєПаронімочікує джерело
очікуєФразеологіяочікує джерело
очікуєПриповідкиочікує джерело
очікуєСтиль і нормаочікує джерело
готовоЗасвідченнялітературний корпус
очікуєКурспоза курсом
готовоПереклад2 англ.
очікуєWikimediaочікує джерело
очікуєЗовнішніочікує добірку
Значення
ВТСВеликий тлумачний словник сучасної української мови
гусеня́ - я ти, с. Пташа гуски.
Етимологія
From archaic or dialectal гусь + -еня́, from Proto-Slavic *gǫ̑sь.
Джерело: Wiktionary
Морфологія
іменник · 15 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | гусеня́ | гусеня́та |
| Родовий | гусеня́ти | гусеня́т |
| Давальний | гусеня́ті | гусеня́там |
| Знахідний | гусеня́ | гусеня́т / гусеня́та |
| Орудний | гусеням | гусеня́тами |
| Місцевий | гусеня́ті | гусеня́тах |
| Кличний | гусеня́ | гусеня́та |
Написання і вимова
- Правопис
- гусеня́ іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Гусеня́, -ня́ти, -ня́ті, -ня́м; -ня́та, -ня́т Правописний словник Голоскевича (1929)
Літературні засвідчення
Гончар О. · Олесь Гончар. Таврія · 1918
Ріс хлопець сам, як гусеня на воді, без особливого догляду: нікому було з ним панькатись. Вустя ціле літо бавила чужих дітей, а мати з Мокриною не вилазили з Щоденщини. Коли вже защербатів Данько, гублячи м…
literary_fts · 4d2b605b_c0005
Джерело: literary_fts
Переклад
гусеня↔
gosling (young goose)baby goose, gosling
Джерело: dmklinger