Лексикон · A-Я · Г
гуси
іменник · «1. Великі водоплавні свійські й дикі птахи з довгою шиєю. Ой крикнули сірі гуси В яру на ставу (Шевч., II, 1953,184); — Ех, шкода! — зітхнув Рудик. — Якби можна, забив би я оце ...»
Not in the practice pool yetЩе немає в наборі практики
Дані Атласу
готовоЗначення1 картка
готовоПоходженняPlural of archaic or dialectal гусь, from Proto-Slavic *gǫ̑sь.
готовоМорфологія8 форм
готовоНаписання і вимова2 джерела
очікуєСтилістикабез нотаток
очікуєСиноніміяочікує джерело
очікуєОмонімочікує джерело
очікуєПаронімочікує джерело
очікуєФразеологіяочікує джерело
очікуєПриповідкиочікує джерело
очікуєСтиль і нормаочікує джерело
готовоЗасвідченнялітературний корпус
очікуєКурспоза курсом
готовоПереклад1 англ.
очікуєWikimediaочікує джерело
очікуєЗовнішніочікує добірку
Значення
Курскурсова фраза / chunk
1. Великі водоплавні свійські й дикі птахи з довгою шиєю. Ой крикнули сірі гуси В яру на ставу (Шевч., II, 1953,184); — Ех, шкода! — зітхнув Рудик. — Якби можна, забив би я оце ...
Етимологія
Plural of archaic or dialectal гусь, from Proto-Slavic *gǫ̑sь.
Джерело: Wiktionary
Морфологія
іменник · 8 форм · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| гусям | множина, давальний |
| гуси | множина, кличний |
| гусях | множина, місцевий |
| гуси | множина, називний |
| гусьми | множина, орудний |
| гусей | множина, родовий |
| гусей | множина, знахідний |
| гуси | множина, знахідний |
Написання і вимова
- Правопис
- гу́си іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Гу́си, -сей, гу́сям, гусьми́ Правописний словник Голоскевича (1929)
Літературні засвідчення
Андрухович Ю. · Юрій Андрухович. Московіада · 1960
Але тільки вони, турки, можуть порятувати Москву, як колись гуси порятували Рим, від остаточного розпаду і запустіння.
literary_fts · e27925aa_c0058
Джерело: literary_fts
Переклад
гуси↔
(collective) geese
Джерело: dmklinger