гусячий

прикметник · «Прикм. до гу́си 1. Тільки що Тихович наважився увійти в двір, як йому запинала дорогу гусяча череда (Коцюб., І, 1955, 224); По хаті, як густий сніг, літало гусяче пір’я (Н.-Лев....»

Not in the practice pool yetЩе немає в наборі практики

Дані Атласу

Значення1 картка

ПоходженняFrom гусь + -ячий.

Морфологія32 форми

Написання і вимова2 джерела

Стилістикабез нотаток

Синоніміяочікує джерело

Омонімочікує джерело

Паронімочікує джерело

Фразеологіяочікує джерело

Приповідкиочікує джерело

Стиль і нормаочікує джерело

Засвідченнялітературний корпус

Курспоза курсом

Переклад1 англ.

Wikimediaочікує джерело

Зовнішніочікує добірку

Значення

Курскурсова фраза / chunk

Прикм. до гу́си 1. Тільки що Тихович наважився увійти в двір, як йому запинала дорогу гусяча череда (Коцюб., І, 1955, 224); По хаті, як густий сніг, літало гусяче пір’я (Н.-Лев....

Етимологія

From гусь + -ячий.

Джерело: Wiktionary

Морфологія

прикметник · 32 форми · VESUM

Форми
Форма	Позначка
гусячій	жін., давальний
гусяча	жін., кличний
гусячій	жін., місцевий
гусяча	жін., називний
гусячою	жін., орудний
гусячої	жін., родовий
гусячу	жін., знахідний
гусячому	чол., давальний
гусячий	чол., кличний
гусячім	чол., місцевий
гусячому	чол., місцевий
гусячий	чол., називний
гусячим	чол., орудний
гусячого	чол., родовий
гусячого	чол., знахідний
гусячий	чол., знахідний
гусячому	сер., давальний
гусяче	сер., кличний
гусячім	сер., місцевий
гусячому	сер., місцевий
гусяче	сер., називний
гусячим	сер., орудний
гусячого	сер., родовий
гусяче	сер., знахідний

Написання і вимова

Правопис: гу́сячий прикметник Орфографічний словник української мови
Голоскевич, 1929: Гу́сячий, -ча, -че; -сячі, -чих Правописний словник Голоскевича (1929)

Літературні засвідчення

Тичина П. · Павло Тичина. Сковорода (симфонія) · 1891

Потім — рух, сичання, гусячий метал тривоги.

literary_fts · 0f990de3_c0086

Джерело: literary_fts

Переклад

гусячий↔

goose (attributive), anserine

Джерело: kaikki/Wiktionary (CC BY-SA 3.0)