гірше[гі́рше]

гі́рше гірш. 1》 Присл. до гірший . || у знач. присудк. сл. 2》 Уживається у знач. більше.

ГІ́РШЕ, ГІРШ. 1. Присл. до гі́рший. Батько з шкури ліз, щоб одягти Раїсу не гірш од попівен (М. Коцюбинський); Вадим одмітив, що сьогодня він далеко гірше розумів батька, ніж у той вечір (В. Винниченко); – Чому це могло трапитись, що локатор працює дедалі гірше? (В. Владко); // у знач. пред. Немає гірше, як в неволі Про волю згадувать (Т. Шевченко). 2. Уживається у знач. більше. – Через вас болить мене [у мене] гірше голова (Л. Мартович); Бачить [панночка], що корюся, та ще гірш мене зневажає (Марко Вовчок). ◇ (1) Гі́рше [від] [лю́тої] сме́рті: а) тяжкий, нестерпний. [Жирондист:] Таке життя було б од смерті гірше (Леся Українка); [Мазепа:] Часом життє [життя] буває гірше смерті, Бо річ не в тім, аби злучитись нам, Куди піти, яким шляхом? Чи ж зможе Оборонити і повести нас Новим шляхом нікчемний Брюховецький? (Л. Старицька-Черняхівська); – Життя, яке ти обіцяєш мені, гірше від смерті (Б. Лепкий); б) тяжко, нестерпно. Піду, думаю, заміж! .. Станемо якось бути на світі – хоч не жити, дак бути. А так – се гірше лютої смерті (Ганна Барвінок); Він [фашизм] робив з поневолених людей покірних безвільних рабів. І це було гірше од смерті (В. Нестайко); (2) Гі́рше (гірш) гірко́ї (пече́ної) ре́дьки (гірчи́ці): а) (зі сл. набриднути, надокучити і т. ін.) дуже, надзвичайно, великою мірою. Вона обридла йому гірше печеної редьки (І. Нечуй-Левицький); б) прикрий, нестерпний. Одно здавалося гірше печеної редьки, становилося руба в горлі. Це життя в казармі вонючій (Панас Мирний); Ще за Василя Семеновича він було не пропустить виборів, щоб не наговорити, як казали про його, “сім мішків гречаної вовни..” Отже, та вовна була для панів польських гірше гіркої гірчиці (Панас Мирний).