гість[гі́сть]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
г о стя, ч. 1》 Той, хто приходить, приїздить відвідати кого-небудь удома. || Особа, запрошена на весілля, вечірку і т. ін. Незваний гість . 2》 Особа, запрошена або допущена на збори, засідання, з'їзд т. ін. || Особа або член делегації, що прибуває в іншу країну, район і т. ін. з якоюсь метою. 3》 іст. Купець, найчастіше іноземний. Заморський гість .
ГІСТЬ, го́стя, ч. 1. Той, хто приходить, приїздить відвідати кого-небудь удома. Хазяїн дома.., накликавши гостей, поштує їх чаєм (Г. Квітка-Основ'яненко); [Ярина:] Ходім зі мною, я покажу вам, як треба гостей приймати (О. Корнійчук); * Образно. Челядь гуляє на майдані; старі гомонять під ворітьми, а в Маланки звичайні гості – думи (М. Коцюбинський); * У порівн. То те він робить, то те, то йде, то їде, як гість додому навертає (Марко Вовчок); // Особа, запрошена на день народження, весілля, вечірку і т. ін. Сьогодні, сьогодні Юзині роковини! Скільки буде гостей, яка буде забава! (Леся Українка); На пиру того вечора всім гостям подавали пісне (І. Білик). 2. Стороння особа, запрошена або допущена на збори, з'їзд, святкування і т. ін. До нас на виставу завітали високі гості: .. сам комісар театрів міста Валок (В. Минко); // Особа або член делегації, що прибуває в іншу країну, район і т. ін. з якоюсь метою. Січ вітала гостей, межи іншим і мене (М. Коцюбинський); На виставку прибули садоводи, агрономи і вчені з столиці .. Організатор виставки Рябов почав навіть промову перед гостями (О. Довженко). 3. перен. Про кого-, що-небудь, хто (що) з'являється несподівано, на якийсь час. Ескадра бомбардувальників, штук із двадцять. Німецькі. Побачили гостей і інші й зітхнули з полегшенням – ці не будуть їх бомбити (І. Багряний); І раптом оці боліди, небесні гості. Після падіння залишився велетенський стовп космічного водню (О. Бердник). 4. іст. Купець, найчастіше іноземний. Полинули до Галича з усіх усюд гості-купці (А. Хижняк); – Гей, Півнику! – Першим примітив знайомого малий скоморох. – Йдемо забавляти гостей-купців до іллінського заїзду. Ходімо! (Ю. Логвин). (1) Про́шений (про́ханий) гість – особа, яку куди-небудь запросили. Убогих з усяких країн Зараз до себе покликує він.. От назбиралися прохані гості (П. Грабовський); – На прошеного гостя важко вгодити (М. Стельмах). ○ (2) У го́сті, у знач. присл. – туди, де хто-небудь буде гостем, буде прийнятий як гість; до гостей. На Семена старий Кайдаш надів нову чорну свиту, засунув за пазуху паляницю, взяв у руки ціпок і пішов з своєю жінкою до Довбишів у гості (І. Нечуй-Левицький); Тетянко, Тетянко, – подружко хороша, Як добре, що в гості до мене прийшла! (І. Муратов); – Скажи, чи ти хоч куди-небудь ходиш у гості? (О. Гончар); (3) У го́стя́х, у знач. присл. – на правах гостя. Добре в гостях погуляти, коли з дому хліба взяти (прислів'я); Еней в гостях прожив немало, – Що з голови його пропало, Куди Зевес його послав. Він годів зо два там просидів, А мабуть би, і більш пронидів, Якби його враг не спіткав (І. Котляревський). ◇ (4) Незва́ний (непро́ханий, непро́шений) гість: а) той, хто з'являється, відвідує кого-небудь несподівано, без запрошення або попередження. [Бережний:] Пробачте, що я входжу сюди непрошеним гостем, але у мене справа до .. Ярчука (І. Микитенко); б) хто-небудь небажаний, неприємний комусь. – Е, ні: ти стій тут і придержуй драбину, щоб не посковзнулась, поки я лізтиму до гілок. Шпаки повтікали, вгледівши непрошеного гостя (В. Барка); – Ну, ось ми [німці] переступили поріг чужої країни незваними гістьми. Чого нас чорти сюди несуть? (П. Колесник); Це праправнуки хазарські Глушать нашу мову, Щоб розвіять Україну, Як суху полову. Ось чому до українців Стільки люті й злості: Живемо в столиці навіть, Як незвані гості (П. Глазовий); Сіда́йте (ся́дьте, сіда́й, сядь), го́стем бу́дете (бу́деш) (щоб старости́ сіда́ли) див. сіда́ти.
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
іменник · 18 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | гість | го́сті |
| Родовий | го́стя | госте́й |
| Давальний | го́стеві / го́стю | го́стя́м |
| Знахідний | го́стя | госте́й |
| Орудний | го́стем | гі́стьми́ / го́стя́ми |
| Місцевий | го́стеві / го́сті / го́стю | гостях |
| Кличний | го́стю | го́сті |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| го́сті | множина, знахідний |
Написання і вимова
- Правопис
- гість іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Гість, го́стя, го́стеві, го́стем, го́стю! го́сті, госте́й, го́стям, гі́стьми́ Правописний словник Голоскевича (1929)
- Орфоепія
- [г'іс'т'] гос'т'а, ор. гостеим, м. (на) гостеив'і / гос'т'у, мн. гос'т'і, гостей, д. гос'т'ам, м. (ў) гос'т'ах Орфоепічний словник української мови
Синоніми та антоніми
Приповідки
В гості збирайся, а дома пообідать не забудь
Поїж вдома, бо невідомо чи будуть добре годувати в гостях.
Приповідки або українсько-народня філософіяВ гостях добре їсти й пити, а дома спати
В гостях добре посидіти за столом, але не жити.
Приповідки або українсько-народня філософіяВола кличуть в гості не мід пити, а воду возити
Робітника беруть для праці, а не для відпочинку.
Приповідки або українсько-народня філософіяГість небагато гостить, та ще дальше бачить
Про гостей, які приходять, щоб потім обмовити господарів.
Приповідки або українсько-народня філософіяГість — то гости, а пішов — то прости
Гостеві догоджають поки він є в гостях.
Приповідки або українсько-народня філософіяГість у дім — Бог у дім
Характеристика української гостинності, коли вважається, що гість приходить за Божею волею.
Приповідки або українсько-народня філософіяГість хоч недовго буває, то все примічає
Про гостей, які приходять, щоб потім обмовити господарів.
Приповідки або українсько-народня філософіяГості першого дня — золото, другого — срібло, а третього — мідь, хоч додому їдь
Не засиджуйся довго в гостях, бо надоїси господарям.
Приповідки або українсько-народня філософіяДля проханого гостя багато треба, а несподіваний гість, що постав, то з’їсть
Для гостей, яких хочуть бачити, готують багато страв, їх чекають, а непрошені гості раді всьому, що їм дадуть.
Приповідки або українсько-народня філософіяМожна було б в гостях довше гуляти, та забули хліба взяти
Погано приймали в гостях.
Приповідки або українсько-народня філософіяНезваному гостю місце за дверима
Непрошеного гостя не приймають.
Приповідки або українсько-народня філософіяПокликав гості на голі кості
Запросив гостей, а не має чим пригостити.
Приповідки або українсько-народня філософіяПрийшов гість, та на голу кість
Прийшов гість, а його нічим не пригощають.
Приповідки або українсько-народня філософіяРад би гостю — хліба шкода
Про негостинного господаря.
Приповідки або українсько-народня філософіяЯкі гості, так їх і вітають
Добрих гостей краще приймають, ніж поганих.
Приповідки або українсько-народня філософіяВ гостях добре, а вдома найліпше
У чужій хаті ніхто не почуває себе так добре, як вдома.
Приповідки або українсько-народня філософіяВ необгородженім городі і свиня гість
Де нема проводу, там хто хоче робить по свойому.
Приповідки або українсько-народня філософіяГість непрошений, не буде тучений
Непрошеного гостя, неугощують.
Приповідки або українсько-народня філософіяГість у хату, Бог у хату
Характеристика української гостинносте, що гість приходить з Божої волі.
Приповідки або українсько-народня філософіяГосподи, чи мав ти коли гості?
Жалівся господар підчас сльоти, у якого гості задержалися.
Приповідки або українсько-народня філософіяГості і рибу чути на третій день
Гість, який надуживає гостинности, перестає бути гостем і заваджає.
Приповідки або українсько-народня філософіяГість-невільник, де посадять, там і сидить
У гостях робимо те, що нам велять.
Приповідки або українсько-народня філософіяГість першого дня — золото, другого — срібло, третього — мідь, а четвертого — додому їдь
Значіння як і сказано.
Приповідки або українсько-народня філософіяГість прийде на хвилю, а бачить на милю
Догляне усі хиби, а потім обмовить.
Приповідки або українсько-народня філософіяДай Боже гостя в дім, то й я напюся при нім
Самому ніяк пити, а для гостей найдеться і час і напій.
Приповідки або українсько-народня філософіяДва рази з гостей раді: раз, що приїхали, а другий раз, що від'їхали
Тішився господар, що гості довго не гостили.
Приповідки або українсько-народня філософіяДобре в гостях бувати, та клопіт гостей приймати
Приймати гостей, це непредвиджені видатки.
Приповідки або українсько-народня філософіяЛіпше свій гість, як чужих шість
На празниках звичайно запрошують в гостину посторониіх свояків, чи знакомих, бо і вони тим самим відвдячаться у себе на празнику. Не мати у себе гостей на празнику, це ознака, що люди сторонять.
Приповідки або українсько-народня філософіяТакі гості, хай сидять на мості
Нелюбі гості, непожадані.
Приповідки або українсько-народня філософіяТо в мене гість, що собі приніс, те й їсть
Жартують, коли гості принесли з собою і харч.
Приповідки або українсько-народня філософіяЧим хто має, тим гостей приймає
Бідний — бідно, а багач — велично — гойно.
Приповідки або українсько-народня філософіяЛітературні засвідчення
…олючки на суходолі, він не раз міркував про себе, що його доля була б цілком інакшою, якби він народився конем, а не миршавим віслюком. Очевидна річ, він і тепер розумів, що він — гість, а гостеві, як то належить у вихованому товаристві, випадало говорити лестощі й не звертати уваги на його вади, навіть якщо він і віслюк. Однак згадка про шляхетське походження та…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 4 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger