двомовний[двомо́вний]

прикметник · [dwɔˈmɔu̯nei̯] · «Виконаний, упорядкований на основі двох мов, двома мовами. Словники.. допомагають великій справі розвитку та унормування літературної мови, а будучи словниками двомовними — укра...»

✓ Питома українська лексикаNot in the practice pool yetЩе немає в наборі практики

Питома українська лексика

Ця форма має українське джерельне підтвердження.

Дані Атласу

Значення1 картка

Походженняочікує джерело

Морфологія32 форми

Написання і вимоваочікує джерело

Стилістиказахист питомості

Синоніміяочікує джерело

Омонімочікує джерело

Паронімочікує джерело

Фразеологіяочікує джерело

Приповідкиочікує джерело

Стиль і нормаочікує джерело

Засвідченнялітературний корпус

Курспоза курсом

Переклад1 англ.

Wikimediaочікує джерело

Зовнішніочікує добірку

Значення

kaikki/Wiktionary (CC BY-SA 3.0)словникове тлумачення

bilingual

English Wiktionary gloss fallback; direct per-lemma row.

Морфологія

прикметник · 32 форми · VESUM

Форми
Форма	Позначка
двомо́вній	жін., давальний
двомо́вна	жін., кличний
двомо́вній	жін., місцевий
двомо́вна	жін., називний
двомо́вною	жін., орудний
двомо́вної	жін., родовий
двомо́вну	жін., знахідний
двомо́вному	чол., давальний
двомо́вний	чол., кличний
двомо́внім	чол., місцевий
двомо́вному	чол., місцевий
двомо́вний	чол., називний
двомо́вним	чол., орудний
двомо́вного	чол., родовий
двомо́вного	чол., знахідний
двомо́вний	чол., знахідний
двомо́вному	сер., давальний
двомо́вне	сер., кличний
двомо́внім	сер., місцевий
двомо́вному	сер., місцевий
двомо́вне	сер., називний
двомо́вним	сер., орудний
двомо́вного	сер., родовий
двомо́вне	сер., знахідний

Літературні засвідчення

Колектив · Шевченківський словник · 1977

письменників-класиків видавав двомовний укр.-польс.

literary_fts · d77902e2_c1813

Джерело: literary_fts

Переклад

двомовний↔

bilingual (speaking two languages)