Лексикон · A-Я · Д
двочлен
іменник · «Сума або різниця двох алгебраїчних виразів, що називаються членами; біном.»
Not in the practice pool yetЩе немає в наборі практики
Дані Атласу
готовоЗначення1 картка
очікуєПоходженняочікує джерело
готовоМорфологія17 форм
готовоНаписання і вимова1 джерело
очікуєСтилістикабез нотаток
готовоСинонімія1 позиція
очікуєОмонімочікує джерело
очікуєПаронімочікує джерело
очікуєФразеологіяочікує джерело
очікуєПриповідкиочікує джерело
очікуєСтиль і нормаочікує джерело
очікуєЗасвідченняочікує корпус
очікуєКурспоза курсом
готовоПереклад1 англ.
очікуєWikimediaочікує джерело
очікуєЗовнішніочікує добірку
Значення
Курскурсова фраза / chunk
Сума або різниця двох алгебраїчних виразів, що називаються членами; біном.
Морфологія
іменник · 17 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | двочлен | двочлени |
| Родовий | двочлена | двочленів |
| Давальний | двочленові / двочлену | двочленам |
| Знахідний | двочлен | двочлени |
| Орудний | двочленом | двочленами |
| Місцевий | двочлені / двочленові / двочлену | двочленах |
| Кличний | двочлене | двочлени |
Написання і вимова
- Правопис
- двочле́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
Синоніми та антоніми
Синоніми:
БІНО́М
Дані синонімів та антонімів показано з джерел маніфесту; звіряйте з контекстом перед уживанням.
Переклад
двочлен↔
binomial
Джерело: Українсько-англійський словник (М. Балла)