державний[держа́вний]

держа́вний -а, -е. Прикм. до держава. || Який має важливе значення для держави, може впливати на стан її справ. || Який бере безпосередню участь у керівництві державою. Державна власність — одна з форм власності, суб'єктами-розпорядниками якої є органи державної влади країни та її суб'єктів. Державна економічна політика — генеральна лінія дій та сукупність заходів, що проводить уряд від імені держави. Державна корпорація — компанія, що є власністю держави. Державна мова — основна мова держави. Державна (фіскальна) монополія — монополія держави на виробництво та реалізацію товарів масового споживання (тютюн, сіль та ін). Державна податкова служба — державна структура, яка підтримує єдину систему контролю за дотриманням податкового законодавства. Державна позика — форма державного кредиту, коли держава виступає як боржник (позичальник). Державна рада — а) в 1810-1906 рр. – законодорадча установа Російської імперії, в 1906-1917 рр. – верхня палата російського парламенту. Державна скарбниця — кошти державного бюджету. Державна служба — один з центральних інститутів адміністративного права. Державна таємниця — відомості військового, економічного та політичного характеру, які спеціально охороняються державою. Державна територія — частина земної кулі, яка знаходиться під суверенітетом певної держави. Державне банкрутство — повна чи часткова відмова держави від сплати зовнішніх та внутрішніх боргів. Державне замовлення — замовлення на виготовлення продукції, проведення робіт, у яких зацікавлена держава і яке оплачується з коштів державного бюджету. Державне зібрання — назва однопалатного парламенту в Угорщині та Естонії, а також законодавчого органу в ряді республік у складі Російської Федерації. Державне мито — встановлений державою грошовий платіж, що його стягують за здійснення юридично зничимих дій. Державне право — галузь права, положеннями якої визначено та закріплено суспільний і державний устрій країни. Державне регулювання цін — втручання держави в процес ринкового ціноутворення. Державне соціальне страхування — одна з організаційних форм страхування, коли страхувальником є державна організація. Державне управління — організований процес керівництва, регулювання та контролю з боку державних органів. Державний апарат — система органів держави, через які здійснюється державна влада, функції відповідної держави. Державний борг — сума заборгованості держави зовнішнім та внутрішнім кредиторам. Державний бюджет — кошторис доходів та видатків держави за певний період часу, складений із зазначенням джерел надходження державних доходів та напрямів, каналів витрачання коштів. Державний капіталізм — економічна система, в якій держава бере безпосередню участь у процесі капіталістичного виробництва. Державний контракт — договір на поставку товарів для державних потреб. Державний контроль — одна з форм здійснення державної влади, яка забезпечує дотримання законів та інших правових актів, що їх видають органи держави. Державний кордон — лінія та вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, які визначають межі державної території. Державний кредит — сукупність кредитних відносин, в якій однією з сторін є держава. Державний лад — система соціальних, економічних та політико-правових відносин. Державний міністр — а) глава уряду в Норвегії; б) міністр без портфеля в Японії; в) заступники міністрів та керівників великих підрозділів у структурі міністерств у Великій Британії. Державний обвинувач — прокурор, який підтримує перед судом звинувачення по кримінальній справі. Державний переворот — насильницьке, здійснене з порушенням конституції повалення чи зміна конституційного (державного) ладу. Державний санітарний нагляд — контроль за дотриманням міністерствами, відомствами санітарних норм та правил. Державний секретар — в ряді держав Європи та Америки – назва вищих державних чиновників. Державний суд — а) офіційна назва верховного суду Естонії; б) в Фінляндії – спеціальний судовий орган для розгляду справ про злочини та провини вищих посадових осіб. Державний цінний папір — облігації, векселі державної скарбниці та інші державні зобов'язання. Державні боргові зобов'язання — будь-які цінні папери, що засвідчують відносини позики, в яких боржником виступають держава, органи державної влади чи управління. Державні доходи — підраховані у грошовій формі доходи держави. Державні екзамени (іспити) — випускні екзамени у вищих навчальних закладах. Державні злочини — злочинні дії, спрямовані проти існуючого у даній державі суспільного та політичного ладу. Державні короткотермінові облігації — іменні цінні папери, що періодично емітуються міністерством фінансів. Державні субсидії — кошти, фінансова допомога, виділені з державного бюджету. Державні цінні папери — цінні папери, емітовані для покриття бюджетного дефіциту від імені уряду.