дерти[де́рти]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
де́рти і др а ти, дер у , дер е ш; мин. ч. дер, д е рла, д е рло і драв, др а ла, др а ло; наказ. сп. дер и ; недок. 1》 перех. Рвати, розривати на шматки кого-, що-небудь; роздирати. || Зношувати до дірок (одяг, взуття). 2》 перех. Відриваючи що-небудь, відокремлювати. 3》 перех. і без додатка , перен. , розм. Брати надто дорого за що-небудь. || Брати великі побори, хабарі, податки або вимагати їх. 4》 перех. , розм. Розривати поверхню, покриття чого-небудь; дряпати. 5》 перех. і без додатка , перен. Викликати неприємне почуття, біль; подразнювати. 6》 перех. , розм. Карати биттям; сікти. 7》 неперех. , перен. , розм. Поквапно втікати; мчати. 8》 неперех. , перен. , розм. Не в лад або грубим, різким голосом співати, кричати; не в лад грати.
Етимологія
Джерело: ЕСУМ, т. 2, с. 39
Морфологія
дієслово · 23 форми · VESUM
Інфінітив: де́рти
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | деру́ | деремо́ / дере́м |
| 2 особа | де́реш | дерете́ |
| 3 особа | дере́ | деру́ть |
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | де́ртиму | де́ртимем / де́ртимемо |
| 2 особа | де́ртимеш | де́ртимете |
| 3 особа | де́ртиме | де́ртимуть |
Написання і вимова
- Правопис
- де́рти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Де́рти, деру́, дере́ш; дер, де́рла Правописний словник Голоскевича (1929)
- Орфоепія
- де́рти [дертие] деиру, деиреш, деиреимо, деиреите; нак. деири, деир'іт' Орфоепічний словник української мови
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
(аж) мороз дере (подирає, пробирає і т. ін. ) / подер (подрав, пробрав і т. ін. ) по спині (по шкірі, за плечі і т. ін. ) кого, у кого і без додатка
1. Хтось відчуває озноб, здригається, тремтить від холоду, хвилювання, впливу чого-небудь на органи чуття і т. ін. — Я пам’ятаю ті люті муки! Ще досі волосся догори стає та мороз по шкурі подирає (М. Коцюбинський); Калинович перший раз почув у оцій канцелярії, як мороз подер його за плечі (І. Франко); У Чіпки аж мороз подрав по спині: він ніколи не чув такого дідового голосу... (Панас Мирний); Мороз подрав Христю поза спиною, серце так трудно заколотилося... (Панас Мирний). морозець дере поміж лопатками. Виїхав у поле — і війнуло на мене духом землі, .. й раптом весь я набубнявів свіжою радістю, такою прохолодною втіхою, од якої морозець дер…
Фразеологічний словник української мовиаж рвати (дерти, скубти і т.ін.) на собі (на голові) волосся (чуба і т.ін.)
Впадати у великий відчай, розпач; дуже переживати, побиватися. А він виковзне, мов в'юн, й під носом властей позволяє собі такі авантюри, що панове мандатори власники мандатів волосся на собі рвуть (Г. Хоткевич); Якого ти бісового батька качаєшся та рвеш на голові волосся? (Панас Мирний); Він аж дер на собі волосся (А. Кримський); А принц аж волосся на собі скубе, чому випустив дівчину й не спитав, де живе (Три золоті сл.); Стоїть Кейс ані руш. Уже й іржею почав братися. А пан чуба рве на собі: великі гроші відвалив за ту машину (В. Речмедін). мало не рвати на собі волосся. Сеспель мало не рвав на собі волосся, адже він експлуатував товариша…
Фразеологічний словникгнути (дерти, задирати і т.ін.) / загнути (задерти і т.ін.) кирпу (носа, ніс) перед ким і без додатка
Гордовито триматися, бути чванливим, гонористим; зазнаватися. — Черкни нам, Ванюшко. Не задирай носа, не гни кирпу (В. Логвиненко); По селі гомоніли про Зінька. Казали, що якийсь молокосос половиною села хоче правити, кирпу дере, старших ображає (В. Кучер); — Сміється з мене всякий біс,— Жаліється Осел,— усякая скотина Дере передо мною ніс (Л. Глібов).
Фразеологічний словникдерти (драти) лико / надерти (надрати) лика з кого і без додатка
Бити, карати кого-небудь, розправлятися з кимсь. Рогач: Може, є цікавий повчитись, як лика деруть, з'явись! Козаки: Виходь, виходь котрий, пора!.. (М. Кропивницький); — Карпо… отаборився з ручним кулеметом, так що дивіться, щоб із ваших хлопців лика не надер (Григорій Тютюнник); — Був би ти, діду, молодшим — я надрав би з тебе лика! — костеніє злоба на синьому виду Октава (М. Стельмах).
Фразеологічний словникПриповідки
Дри багачів, бо бідний і так обдертий
Відпрошувався бідний, якого грабили за податок.
Приповідки або українсько-народня філософіяДеріть, та великі ростіть і на нові заробіть
Желають шевці, чи кравці дітям, даючи їм нове обув'я, або одежу.
Приповідки або українсько-народня філософіяЛіпше дерти, як умерти
Оправдують себе деришкури, буцім то їм грозить голодова смерть.
Приповідки або українсько-народня філософіяТоді дери лико, коли відстає
Все роби у свою пору, бо як спізниш, то утратиш.
Приповідки або українсько-народня філософіяПіп — дерун: дере і з живого, і з мертвого
Про попа, який дуже любить гроші.
Приповідки або українсько-народня філософіяДзвін, дзвонити
Приповідки або українсько-народня філософіяНехай собі дзвонить, його ніхто на панщину не гонить
Про того, хто не працює і може багато говорити.
Приповідки або українсько-народня філософіяЧув дзвін, та не знає звідки він
Щось чув про те, що говориться, але не знає головного і не орієнтується в ситуації.
Приповідки або українсько-народня філософіяЛітературні засвідчення
…д він записує у своєму "Щоденнику": "...Цілком щось чуже й далеке, якийсь Тибет чи Японія". Не варто робити з нього ікону, адже саме іконами він закликав піч топити, а з багряниць дерти онучі. Але річ не тільки в нетерпимості до обрядів і попівства як суспільного інституту. На рівні чистих ідей він теж виявляє протест, пишучи, що заради України він здатний прокля…
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger