джура

іменник · «На Україні в XVI-XVIII ст. — зброєносець у козацької старшини. [Юліан:] Батьку отамане! Це джура мій, Кузьма (К.-Карий, II, 1960, 72); [Варвара:] Поганий джура в тебе. У козака ...»

Not in the practice pool yetЩе немає в наборі практики

Дані Атласу

Значення1 картка

Походженняочікує джерело

Морфологія14 форм

Написання і вимова2 джерела

Стилістикабез нотаток

Синонімія23 позиції

Омонімочікує джерело

Паронімочікує джерело

Фразеологіяочікує джерело

Приповідкиочікує джерело

Стиль і нормаочікує джерело

Засвідченнялітературний корпус

Курспоза курсом

Перекладочікує джерело

WikimediaWikipedia

Зовнішніочікує добірку

Значення

Курскурсова фраза / chunk

На Україні в XVI-XVIII ст. — зброєносець у козацької старшини. [Юліан:] Батьку отамане! Це джура мій, Кузьма (К.-Карий, II, 1960, 72); [Варвара:] Поганий джура в тебе. У козака ...

Морфологія

іменник · 14 форм · VESUM

Відмінювання
Відмінок	Однина	Множина
Називний	джура	джури
Родовий	джури	джур
Давальний	джурі	джурам
Знахідний	джуру	джур
Орудний	джурою	джурами
Місцевий	джурі	джурах
Кличний	джуро	джури

Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)

Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.

рідковживана форма

рідковживана форма
Форма	Позначка
джури	множина, знахідний

Написання і вимова

Правопис: джу́ра іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
Голоскевич, 1929: Джу́ра, -ри, -рі, -ро! джу́ри, джур Правописний словник Голоскевича (1929)

Синоніми та антоніми

Синоніми:

у феодальному та буржуазному суспільстві — людина для особистих послуг у домі магната, поміщика, буржуа і т. ін.

СЛУГА́у феодальному та буржуазному суспільстві — людина для особистих послуг у домі магната, поміщика, буржуа і т. ін.ЛАКЕ́ЙКАМЕРДИ́НЕРПРИСЛУ́ЖНИКСЛУ́ЖКАСЛУЖНИ́КСЛУЖИ́ТЕЛЬПОСЛУ́ГАПАХО́ЛОКПОПИ́ХАЧПОСЛУГА́ЧЦЮ́РАЧУ́РАКОЗАЧО́Кхлопчик-лакей у поміщицькому домі часів кріпосництва в УкраїніХЛО́ПЕЦЬЧЕЛЯ́ДНИКЧЕЛЯДИ́НЧЕЛЯДИ́НЕЦЬГАЙДУ́КДВОРО́ВИЙДВОРА́КДВОРЯ́КО́БШАР

Дані синонімів та антонімів показано з джерел маніфесту; звіряйте з контекстом перед уживанням.

Літературні засвідчення

Багряний І. · Іван Багряний. Дівчині · 1906

І Растреллі, і Растреллі Йде, мов джура, за Тобою.

literary_fts · c789e0fc_c0000

Джерело: literary_fts

Вікіпедія

Джура

Джу́ра, цю́ра або чу́ра — так називали в Україні в XVI—XVIII столітті зброєносця, учня у козацької старшини. Зазвичай джурами були молоді хлопці. Разом із козаками джури ходили в походи, брали участь у боях. Походження терміна джура точно не визначено. Очевидно, це спільне індоєвропейське поняття — чи слово з іранських мов, занесене в Подніпров'я. В іранських мовах воно означає «товариш».

Джерело: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B6%D1%83%D1%80%D0%B0

Вікісловник · Вікіджерела