Лексикон · A-Я · Д
дзвеніти
дієслово · «1. Видавати високий, деренчливий металевий звук. На ланах широких коси дзвеніли зрана (Вовчок, 1, 1955, 153); Гудуть машини, і дзвенять трамваї, Скінчився ранок. Праця настає (Д...»
Not in the practice pool yetЩе немає в наборі практики
Дані Атласу
готовоЗначення1 картка
очікуєПоходженняочікує джерело
готовоМорфологія23 форми
готовоНаписання і вимова3 джерела
очікуєСтилістикабез нотаток
готовоСинонімія23 позиції
очікуєОмонімочікує джерело
очікуєПаронімочікує джерело
очікуєФразеологіяочікує джерело
очікуєПриповідкиочікує джерело
очікуєСтиль і нормаочікує джерело
готовоЗасвідченнялітературний корпус
очікуєКурспоза курсом
готовоПереклад1 англ.
очікуєWikimediaочікує джерело
очікуєЗовнішніочікує добірку
Значення
Курскурсова фраза / chunk
1. Видавати високий, деренчливий металевий звук. На ланах широких коси дзвеніли зрана (Вовчок, 1, 1955, 153); Гудуть машини, і дзвенять трамваї, Скінчився ранок. Праця настає (Д...
Морфологія
дієслово · 23 форми · VESUM
Інфінітив: дзвеніти
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | дзвеню | дзвенимо / дзвеним |
| 2 особа | дзвениш | дзвените |
| 3 особа | дзвенить | дзвенять |
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | дзвенітиму | дзвенітимем / дзвенітимемо |
| 2 особа | дзвенітимеш | дзвенітимете |
| 3 особа | дзвенітиме | дзвенітимуть |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
коротка форма
| Форма | Позначка |
|---|---|
| дзвеніть | інфінітив |
Написання і вимова
- Правопис
- дзвені́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Дзвені́ти, дзвеню́, -ни́ш, -ня́ть Правописний словник Голоскевича (1929)
- Орфоепія
- дзвені́ти [дзвеин’ітие] -н'у, -ниш, -ниемо, -ниете; нак. -ни, -н'іт' Орфоепічний словник української мови
Синоніми та антоніми
Синоніми:
видавати або утворювати чим-небудь високий, протяжний металевий звук
БРИНІ́ТИДЗЕЛЕНЧА́ТИБРИНЬЧА́ТИДЗИНЧА́ТИ
деренча́ти
про голос, сміх тощо — звучати високо, дзвінко
БРИНІ́ТИ
видавати або утворювати уривчасті, найчастіше дзвінкі звуки перев. при трясінні, тремтінні тощо
ДЕРЕНЧА́ТИвидавати або утворювати уривчасті, найчастіше дзвінкі звуки перев. при трясінні, тремтінні тощоДЕРЧА́ТИДЕРКОТА́ТИДЕРЕНЬКОТА́ТИДРЕНЧА́ТИДЖЕРГОТА́ТИДЖЕРКОТА́ТИДИ́РКАТИ
бряжча́ти
перев. про комах — видавати одноманітні тремтливі звуки при польоті, швидкому рухові
ДЗИЖЧА́ТИперев. про комах — видавати одноманітні тремтливі звуки при польоті, швидкому руховіЗУМКОТІ́ТИДЗИНЧА́ТИДЗУМІ́ТИБРИНІ́ТИДЗЕЛЕНЧА́ТИФУРЧА́ТИХУРЧА́ТИГУДІ́ТИГУСТИ́ДЖМЕЛІ́ТИДЗИ́ЗКАТИдзи́знутидзи́ґнути
Дані синонімів та антонімів показано з джерел маніфесту; звіряйте з контекстом перед уживанням.
Літературні засвідчення
Довженко О. · Олександр Довженко. На колючому дроті · 1894
А далі вона підносилася ще вище, так високо, що у неї починало дзвеніти в ушах, і тоді Чабан бачив усю неначе землю.
literary_fts · 590c6580_c0000
Джерело: literary_fts
Переклад
дзвеніти↔
ring ((intr.) to produce a resonant sound)
Джерело: dmklinger