дивниця

іменник · «Диво. Мов людина — от дивниця — Відказала мені птиця (Граб., І, 1959, 463); За театр пішов би був на край світа. Не дивниця, що в рідному, тоді темному, як ніч, селі, я.. влашту...»

застарілеNot in the practice pool yetЩе немає в наборі практики

Дані Атласу

Значення1 картка

Походженняочікує джерело

Морфологія7 маркованих форм

Написання і вимова1 джерело

Стилістикабез нотаток

Синонімія15 позицій

Омонімочікує джерело

Паронімочікує джерело

Фразеологіяочікує джерело

Приповідкиочікує джерело

Стиль і нормаочікує джерело

Засвідченнялітературний корпус

Курспоза курсом

Перекладочікує джерело

Wikimediaочікує джерело

Зовнішніочікує добірку

Значення

Курскурсова фраза / chunk

Диво. Мов людина — от дивниця — Відказала мені птиця (Граб., І, 1959, 463); За театр пішов би був на край світа. Не дивниця, що в рідному, тоді темному, як ніч, селі, я.. влашту...

Морфологія

іменник · 7 маркованих форм · VESUM

Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.

застаріла форма

застаріла форма
Форма	Позначка
дивниці	жін., давальний
дивнице	жін., кличний
дивниці	жін., місцевий
дивниця	жін., називний
дивницею	жін., орудний
дивниці	жін., родовий
дивницю	жін., знахідний

Написання і вимова

Правопис: дивни́ця іменник жіночого роду диво діал. Орфографічний словник української мови

Синоніми та антоніми

Синоніми:

те, що викликає великий подив

ДИ́ВОте, що викликає великий подивЧУ́ДОДИВИНА́ЧУДАСІ́ЯДИВОВИ́ЖАДИКО́ВИНАДИВО́ВИСЬКОДИВО́ВИЩЕЧУДНО́ТАДИ́ВНЕПРЕЧУ́ДОДИВОГЛЯ́ДДИВОГЛЯ́ДІЯДИВКУРЙО́Зщось недоладне, іноді безглузде

Дані синонімів та антонімів показано з джерел маніфесту; звіряйте з контекстом перед уживанням.

Літературні засвідчення

Франко І. · Іван Франко. Boa constriktor · 1856

Він їв своїм звичаєм, багато і пажерливо, — але се не дивниця була Германові.

literary_fts · bfe4860d_c0050

Джерело: literary_fts