дикий[ди́кий]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
ди́кий -а, -е. 1》 Який перебуває у первісному природному стані, живе на волі, не приручений, на відміну від свійського (про тварин). || Який росте без втручання людини, некультивований, на відміну від садового, городнього (про рослини). || Не оброблений рукою людини, не заселений (про місцевість). || Пустельний, глухий. 2》 Який перебуває у стадії первісної культури (про людей). || у знач. ім. дикий, -кого, ч. (мн. дикі, -ких). Дикун. 3》 Сором'язливий, відлюдкуватий. || Полохливий, неприборканий (про тварин). 4》 Якого важко стримати; нестримний. 5》 Який виходить за межі відомого, звичайного; неймовірний, страшний. || Який викликає подив; незвичайний, дивний. Дикий камінь — усяка тверда гірська порода, перев. сірого кольору. Дике м'ясо розм., заст. — хворобливий наріст біля рани, яка довго не загоюється. 6》 Не пов'язаний ні з якими організаціями, самостійний. 7》 Що не має нагляду.
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
прикметник · 32 форми · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| ди́кій | жін., давальний |
| ди́ка | жін., кличний |
| ди́кій | жін., місцевий |
| ди́ка | жін., називний |
| ди́кою | жін., орудний |
| ди́кої | жін., родовий |
| ди́ку | жін., знахідний |
| ди́кому | чол., давальний |
| ди́кий | чол., кличний |
| ди́кім | чол., місцевий |
| ди́кому | чол., місцевий |
| ди́кий | чол., називний |
| ди́ким | чол., орудний |
| ди́кого | чол., родовий |
| ди́кого | чол., знахідний |
| ди́кий | чол., знахідний |
| ди́кому | сер., давальний |
| ди́ке | сер., кличний |
| ди́кім | сер., місцевий |
| ди́кому | сер., місцевий |
| ди́ке | сер., називний |
| ди́ким | сер., орудний |
| ди́кого | сер., родовий |
| ди́ке | сер., знахідний |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| дикая | жін., кличний |
| дикая | жін., називний |
| дикую | жін., знахідний |
| дикеє | сер., кличний |
| дикеє | сер., називний |
| дикеє | сер., знахідний |
| дикії | множина, кличний |
| дикії | множина, називний |
| дикії | множина, знахідний |
Написання і вимова
- Голоскевич, 1929
- Ди́кий, -ка, -ке; ди́кі, -ких Правописний словник Голоскевича (1929)
- Орфоепія
- ди́кий [дикией] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
Синоніми та антоніми
Літературні засвідчення
…рила твоїм очам — адже так дивляться на жінок. Ну, тепер почне просити автограф, висловлювати своє захоплення — щастя, що вже під’їжджаємо, он перші чортопільські вілли за вікном: дикий виноград, кам’яні стіни, прапори на вежах і гори, що нависають над вузькими вуличками.
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 3 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger