дикун

іменник · «1. Людина з племені, яке перебуває на рівні первісної культури. Лише дикуни.. могли видумати подібний танець (Фр., VI, 1951, 230); Світ колись для дикуна Був обмежений рікою Чи ...»

Not in the practice pool yetЩе немає в наборі практики

Дані Атласу

Значення1 картка

Походженняочікує джерело

Морфологія17 форм

Написання і вимова3 джерела

Стилістикабез нотаток

Синонімія12 позицій

Омонімочікує джерело

Паронімочікує джерело

Фразеологіяочікує джерело

Приповідкиочікує джерело

Стиль і нормаочікує джерело

Засвідченнялітературний корпус

Курспоза курсом

Переклад2 англ.

Wikimediaочікує джерело

Зовнішніочікує добірку

Значення

Курскурсова фраза / chunk

1. Людина з племені, яке перебуває на рівні первісної культури. Лише дикуни.. могли видумати подібний танець (Фр., VI, 1951, 230); Світ колись для дикуна Був обмежений рікою Чи ...

Морфологія

іменник · 17 форм · VESUM

Відмінювання
Відмінок	Однина	Множина
Називний	дикун	дикуни
Родовий	дикуна	дикунів
Давальний	дикунові / дикуну	дикунам
Знахідний	дикуна	дикунів
Орудний	дикуном	дикунами
Місцевий	дикуні / дикунові / дикуну	дикунах
Кличний	дикуне	дикуни

Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)

Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.

рідковживана форма

рідковживана форма
Форма	Позначка
дикуни	множина, знахідний

Написання і вимова

Правопис: дику́н іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
Голоскевич, 1929: Дику́н, -на́; -куни́, -ні́в Правописний словник Голоскевича (1929)
Орфоепія: дику́н [диекун] -уна, м. (на) -унов'і/-ун'і, кл. -унеи, мн. -ни, -н'іў Орфоепічний словник української мови

Синоніми та антоніми

Синоніми:

некультурна, малоосвічена людина, часто груба й жорстока в своїй поведінці, байдужа або й ворожа до культурних цінностей

ВА́РВАРнекультурна, малоосвічена людина, часто груба й жорстока в своїй поведінці, байдужа або й ворожа до культурних цінностейТРОГЛОДИ́ТВАНДА́Лтой, хто знищує, руйнує культурні цінності

той, хто тримається або живе осторонь від інших людей

ВІДЛЮ́ДНИКтой, хто тримається або живе осторонь від інших людейВІДЛЮ́ДОКВІДЛЮ́ДЬКОНЕЛЮДИ́МСАМІ́ТНИКБЕЗЛЮ́ДЬКОСИЧВОВКУЛА́КАВОВКУЛА́К

Дані синонімів та антонімів показано з джерел маніфесту; звіряйте з контекстом перед уживанням.

Літературні засвідчення

Франко І. · Іван Франко. Основи суспільності · 1856

ви ще сміятися зволите! І сей дикун, ся руїна, сей немова, сей передчасно постарілий целебс заплакав.

literary_fts · c61473e0_c0014

Джерело: literary_fts

Переклад

дикун↔

barbarian (uncivilized person)savage (uncivilized or feral person)

Джерело: dmklinger