дим[ди́м]

іменник · [dɪm] · «суміш дрібних твердих частинок і газуватих продуктів, які виділяються в повітря зі згорянням чого-небудь»

✓ Питома українська лексикаCEFR B1Practice this word →Практикувати це слово →

Питома українська лексика

Ця форма має українське джерельне підтвердження.

Дані Атласу

Значення2 картки

ПоходженняДим, димар, димарня «коптильня»,

Морфологія17 форм

Написання і вимова3 джерела

Стилістиказахист питомості

Синонімія5 позицій

Омонімочікує джерело

Паронімочікує джерело

Фразеологія2 вирази

Приповідки5 приповідок

Стиль і нормаочікує джерело

Засвідченнялітературний корпус

Курс6 модулів

Переклад1 англ.

Wikimediaочікує джерело

Зовнішніочікує добірку

Значення

ВТСВеликий тлумачний словник сучасної української мови

-у, ч. 1》 Суміш дрібних твердих частинок (сажі, попелу і т. ін.) і газуватих продуктів, які виділяються в повітря зі згорянням чого-небудь. || перен. Про щось невиразне, що існує тільки в мріях, в уявленні. || рідко . Те саме, що серпанок . 2》 іст. Житло, господарство як податкова одиниця. || Податок, що нараховувався в давній Русі залежно від кількості печей і димарів у господарстві; подимне.

Етимологія

Дим, димар, димарня «коптильня»,

Джерело: ЕСУМ, т. 2, с. 70

Морфологія

іменник · 17 форм · VESUM

Відмінювання
Відмінок	Однина	Множина
Називний	дим	дими́
Родовий	ди́му	димі́в
Давальний	димові́ / ди́му	дима́м
Знахідний	дим	дими́
Орудний	ди́мом	дима́ми
Місцевий	димі / димові́ / ди́му	дима́х
Кличний	ди́ме	дими́

Написання і вимова

Правопис: дим іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
Голоскевич, 1929: Дим, ди́му, -мові; дими́, -мі́в Правописний словник Голоскевича (1929)
Орфоепія: [дим] диму, м. (ў) диему, мн. диеми, дием'іў Орфоепічний словник української мови

Синоніми та антоніми

Синоніми:

куриво (розм.)кіптявакіпотьчадсерпанок

Дані синонімів та антонімів показано з джерел маніфесту; звіряйте з контекстом перед уживанням.

Фразеологізми та сталі вирази

аж дим іде, з дієсл., перев. зі словоспол

так що. Дуже завзято, інтенсивно. (Іван:) Працювала наша бригада на прекрасному хімічному заводі, і працювала так, що аж дим ішов (І. Микитенко); Василина прискорила нишком темп, вихопилась наперед і починає сапати, аж дим іде (В. Бабляк). в дим, зневажл. 1. зі сл. п’яний. Дуже сильно, до безпам’ятства. У казармі було порожньо. Кілька п’яних у дим хропло по кутках, днювальний зовсім десь зник (З. Тулуб); Горобець хромовими чобітьми вибиває польку — п’яний в дим (М. Зарудний). 2. Вщент, повністю, до краю. Перед кожним із нас кулемет, що розстрілює ворога в дим (В. Сосюра); Полк зірвався з позиції і пре на Житомир. Розклався в дим (О. Довженко…

Фразеологічний словник української мови

аж дим іде, з дієсл., перев. зі словосп

так що. Дуже завзято, інтенсивно. Іван: Працювала наша бригада на прекрасному хімічному заводі, і працювала так, що аж дим ішов (І. Микитенко); Василина прискорила нишком темп, вихопилась наперед і починає сапати, аж дим іде (В. Бабляк).

Фразеологічний словник