Лексикон · A-Я · Д
диня
іменник · «1. Баштанна рослина з великими запашними плодами. Шкідливих горобців та гав Він [Осел] щиро так ганяв, Що витоптав всі кавуни і дині (Гл., Вибр., 1957, 106); Приходь подивитись ...»
Not in the practice pool yetЩе немає в наборі практики
Дані Атласу
готовоЗначення1 картка
готовоПоходженняFrom Old East Slavic дꙑнꙗ, from Proto-Slavic *dyňa.
готовоМорфологія14 форм
готовоНаписання і вимова2 джерела
очікуєСтилістикабез нотаток
очікуєСиноніміяочікує джерело
очікуєОмонімочікує джерело
очікуєПаронімочікує джерело
очікуєФразеологіяочікує джерело
очікуєПриповідкиочікує джерело
очікуєСтиль і нормаочікує джерело
готовоЗасвідченнялітературний корпус
очікуєКурспоза курсом
готовоПереклад1 англ.
очікуєWikimediaочікує джерело
очікуєЗовнішніочікує добірку
Значення
Курскурсова фраза / chunk
1. Баштанна рослина з великими запашними плодами. Шкідливих горобців та гав Він [Осел] щиро так ганяв, Що витоптав всі кавуни і дині (Гл., Вибр., 1957, 106); Приходь подивитись ...
Етимологія
From Old East Slavic дꙑнꙗ, from Proto-Slavic *dyňa.
Джерело: Wiktionary
Морфологія
іменник · 14 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | диня | дині |
| Родовий | дині | динь |
| Давальний | дині | диням |
| Знахідний | диню | дині |
| Орудний | динею | динями |
| Місцевий | дині | динях |
| Кличний | дине | дині |
Написання і вимова
- Правопис
- ди́ня іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Ди́ня, -ні, -нею; ди́ні, динь Правописний словник Голоскевича (1929)
Літературні засвідчення
Антонич Б.-І. · Богдан-Ігор Антонич. Із збірки "Книга Лева" · 1909
В сувоях тиші сплять долини, де мох задуми й мох імли, аж скотиться стозерна диня на лопуховий ранку лист.
literary_fts · ef8276cb_c0015
Джерело: literary_fts
Переклад
диня↔
melon (fruit)
Джерело: dmklinger