Skip to contentПерейти до вмісту
До АтласуАтлас слів (Лексикон)
Лексикон · A-Я · Д

дискредитувати[дискредитува́ти]

дієслово · [deskredetʊˈʋate] · «to discredit»
✓ Питома українська лексикаCEFR A2 · орієнтовноPractice this word →Практикувати це слово →
Питома українська лексика

Ця форма має українське джерельне підтвердження.

Дані Атласу

готовоЗначення2 картки
готовоПоходженняДискредитувати, дискредитація;— р. дискредитйровать, бр. дискрздьітаваць, п. бузкгебуіоитас, ч. бі&кгебііоуаіі, дискусія слц. сЗізкгесіііоуаі', болг.…
готовоМорфологія30 форм
готовоНаписання і вимова2 джерела
готовоСтилістиказахист питомості
готовоСинонімія2 позиції
очікуєОмонімочікує джерело
очікуєПаронімочікує джерело
очікуєФразеологіяочікує джерело
очікуєПриповідкиочікує джерело
очікуєСтиль і нормаочікує джерело
готовоЗасвідченнялітературний корпус
готовоКурс1 модуль
готовоПереклад1 англ.
очікуєWikimediaочікує джерело
очікуєЗовнішніочікує добірку

Значення

ВТСВеликий тлумачний словник сучасної української мови

дискредитува́ти - у ю, - у єш, недок. і док. , перех. Підривати довір'я до кого-, чого-небудь, применшувати чийсь авторитет, значення.

Етимологія

Дискредитувати, дискредитація;— р. дискредитйровать, бр. дискрздьітаваць, п. бузкгебуіоитас, ч. бі&кгебііоуаіі, дискусія слц. сЗізкгесіііоуаі', болг.…

Джерело: ЕСУМ, т. 2, с. 75

Морфологія

дієслово · 30 форм · VESUM

Форми
ФормаПозначка
дискредитува́тимеммайбутній, множина, 1 ос.
дискредитува́тимемомайбутній, множина, 1 ос.
дискредитува́тиметемайбутній, множина, 2 ос.
дискредитува́тимутьмайбутній, множина, 3 ос.
дискредитува́тимумайбутній, однина, 1 ос.
дискредитува́тимешмайбутній, однина, 2 ос.
дискредитува́тимемайбутній, однина, 3 ос.
дискредито́вано
дискредиту́ймонаказовий, множина, 1 ос.
дискредиту́йтенаказовий, множина, 2 ос.
дискредиту́йнаказовий, однина, 2 ос.
дискредитува́тиінфінітив
дискредитува́ламинулий, жін.
дискредитува́вминулий, чол.
дискредитува́ломинулий, сер.
дискредитува́лиминулий, множина
дискредиту́ємотеперішній, множина, 1 ос.
дискредиту́ємтеперішній, множина, 1 ос.
дискредиту́єтетеперішній, множина, 2 ос.
дискредиту́ютьтеперішній, множина, 3 ос.
дискредиту́ютеперішній, однина, 1 ос.
дискредиту́єштеперішній, однина, 2 ос.
дискредиту́єтеперішній, однина, 3 ос.
дискредиту́ємомайбутній, множина, 1 ос.
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)

Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.

коротка форма
коротка форма
ФормаПозначка
дискредитуватьінфінітив

Написання і вимова

Правопис
дискредитува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
Голоскевич, 1929
Дискредитува́ти, -ту́ю, -ту́єш Правописний словник Голоскевича (1929)

Синоніми та антоніми

Синоніми:
розвінчуватизнеславлювати
Дані синонімів та антонімів показано з джерел маніфесту; звіряйте з контекстом перед уживанням.

Літературні засвідчення

Самчук У. · Улас Самчук. На білому коні · 1905
…ступніше, щось, що їх одразу зацікавило б. Олена, що була все ще під сильним враженням минулого, гостро відповіла, що тут справа не в темі, а в на ставленні. їх завданням було нас дискредитувати. Все це зрежисеровано. Завданням тієї юрби було робити с^бструкцію, а де, були наші люди? Чому їх не було? — їх не повідомлено, — казав Ольжич. — Власне! Не повідомлено. Але чому…
literary_fts · abce6531_c0151

Джерело: literary_fts

У курсі — модулі, де зустрічається це слово

B2 M84news-analysiscontent_backfillвідкрити →

Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 1 модулі

Переклад

дискредитувати
(transitive) to discredit

Джерело: dmklinger